Під час перебування в столиці України Норберт Ламмерт зустрівся з керівництвом та лідерами фракцій більшості Верховної Ради, представниками релігійних конфесій та прем'єром України Арсенієм Яценюком. Посол України у ФРН Андрій Мельник назвав візит голови Бундестагу "важливим сигналом підтримки та солідарності Німеччини з українським народом". На підтвердження цього, Ламмерт заявив у Києві, що рік тому його країна спостерігала за подіями на Майдані "не лише з великою симпатією, а й з усвідомленням того, що ці події несуть значні зміни і для України, і для всієї Європи".

За підсумками першої офіційної зустрічі зі своїм українським колегою Володимиром Гройсманом Ламмерт запросив його відвідати Берлін, щоби налагодити співпрацю між Верховною радою та Бундестагом. Розвиток відносини між двома парламентами обидва спікери пояснили необхідністю зміцнювати співпрацю на основі спільних європейських цінностей та договорів, "особливо враховуючи необхідність зміцнення європейської безпеки". У спільній заяві сторони відзначили відданість України глибоким системним реформам, імплементації угоди про асоціацію Україна-ЄС, створення зони вільної торгівлі та лібералізації візового режиму.

Ламмерт пообіцяв підтримати ратифікацію Бундестагом угоди про асоціацію до травневого саміту "Східного партнерства" у Ризі. Він також висловився на підтримку надання Україні з боку ЄС та міжнародних фінансових інститутів додаткової макрофінансової допомоги. Проблеми фінансово-економічної ситуації в Україні та програма співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом стали однією з центральних тем під час зустрічі Ламмерта з прем'єром України Яценюком.

Засудження Москви

Ламмерт та Гройсман підтвердили "необмежений суверенітет та територіальну цілісність України" і закликали всі сторони виконувати мінські домовленості. Зокрема, як сказав голова Бундестагу, він очікує звільнення Москвою українки та депутатки Верховної Ради Надії Савченко. "Якщо говорити про сильний символ, який напрошується і який є на часі, то краще за звільнення Надії Савченко нічого бути не може", - сказав спікер німецького парламенту.

Разом із Гройсманом, він засудив "незаконну анексію Росією Криму та міста Севастополь, що суперечить Статуту ООН, Гельсінським заключним актам та особливо Будапештському меморандумові від 1994 року". Пізніше, під час бесіди із головою пропрезидентської фракції Верховної Ради "Блок Петра Порошенка" Юрієм Луценком, Ламмерт назвав важливими зусилля, які федеральна канцлерка Німеччини Анґела Меркель докладає для відновлення миру в Україні за підтримки президента Франції Франсуа Олланда.

Луценко поскаржився німецькому гостю, що Україні, на відміну від ФРН, "не пощастило мати такого доброго сусіда". Але Ламмерт нагадав, що стосунки Берліна і Парижа ще кілька десятиліть тому також неможливо було назвати добрими. Луценко зазначив, що він також не вважає, що нинішня війна з Росією буде вічною, і поклав відповідальність за неї на Кремль. "Це те, що я майже тими самими словами сказав перед цим на зустрічі з лідерами релігійних організацій України", - зазначив у відповідь Норберт Ламмерт.

Військової співпраці не буде

Його подальша бесіда із лідерами п'яти фракцій, що сформували парламентську більшість у Верховній Раді тривала за зачиненими дверима удвічі довше, ніж було визначено протоколом. По її завершенні Ламмерт поспішив до офісу DW у Києві на телевізійне інтерв'ю, а його співрозмовники вийшли до журналістів у доброму гуморі. "Він справжній професіонал і людина, яка має досвід", - сказав DW перший заступник голови фракції "Народний фронт" Андрій Тетерук. Він назвав дуже важливою "моральну та іншу підтримку Україні в її боротьбі з боку Німеччини".

Юрій Луценко, своєю чергою, сказав, що всі голови фракцій погодилися із Ламмертом у тому, що Києву слід прискорити запровадження реформ. Але теза голови Бундестагу про те, що нинішня війна на Донбасі не має воєнного розв’язання, спричинила дискусію між сторонами. "Ми наполягали на тому, що Україна має зміцнювати свої збройні сили як гарантії зупинки агресивних планів Кремля не лише щодо України, а й до всього світового порядку. Пан Ламмерт також сказав, що він відчуває, що Росія демонструє в Україні те, що вона хоче зробити зі всією Європою", - сказав Луценко.

Однак голова Бундестагу чітко дав зрозуміти, що Німеччина готова допомагати Україні на дипломатичному та економічному рівнях, але в жодному разі не на рівні воєнному, зазначив він. "Ми взяли це до уваги. Ми будемо із вдячністю приймати допомогу Німеччини в цих царинах, але будемо так само співпрацювати із іншими державами, щоби посилити військову міць нашої країни", - додав Луценко, відповідаючи на запитання DW.