Анастасія Задорожна очолила департамент з питань люстрації міністерства юстиції України у квітні 2017. Їй 28 років, вона закінчила Київський національний університет внутрішніх справ (із 2010 року - Національна академія внутрішніх справ. - Ред.)  Більше року Задорожна працювала у структурах мін'юсту головним спеціалістом відділу правового забезпечення та науково-аналітичної роботи.

В інтерв'ю DW головна люстраторка країни розповіла, як її відомство перевіряє кандидатів на державні вакансії в рамках закону "Про очищення влади", ухваленого у жовтні 2014 року і більш відомого як закон про люстрацію. Цей закон покликаний не допустити до керівництва країни осіб, причетних до порушень прав людини в роки правління Віктора Януковича.

DW: З десяти років, які закон передбачає на люстрацію чиновників в Україні, минули вже два. Який результат роботи Вашого департаменту?

Анастасія Задорожна: Люстраційна перевірка у вищих органах влади проводилася децентралізовано. Генпрокуратура, МВС, СБУ, міністерство оборони, суди, мін'юст - усі державні органи та органи місцевого самоврядування мали самостійно перевірити своїх працівників. З моменту вступу в силу закону "Про очищення влади" надавалося 10 днів на перевірку персональних справ співробітників на відповідність критеріям закону про люстрацію (мова йде про чиновників, які обіймали посади не менше одного року в період між 25 лютого 2010-го та 22 лютого 2014 року. - Ред.)

Хто потрапляв під статтю, тих звільняли. Іноді люди самостійно писали заяви на звільнення. Потім ці держструктури та органи самоврядування проводили ще й свої внутрішні перевірки. І вже останньою була інспекція результатів люстрації нашим департаментом. Можу сказати, що влада очищена на 98 відсотків.

Якщо справу зроблено, то чим займається Ваш департамент сьогодні?

Конкурсні комісії постійно передають нам на розгляд персональні справи кандидатів на різні державні посади. Адже закон має працювати, як фільтр. Припустимо, хтось у 2010-2014 роках був на посаді, яка за законом підпадає під люстрацію. Але ще до ухвалення закону "Про очищення влади" ця особа звільнилася за власним бажанням. 

Декілька років по тому він наважується стати державним службовцем та подає документи. Конкурсна комісія бачить, що кандидат перевірку не проходив і запускає цей процес за його згоди. Якщо заборон на бажану позицію немає, його допускають до конкурсу. І таких документів багато! Крім того, наш департамент веде судові провадження, виступає третьою стороною в судах. Сьогодні у нас більше 50 справ, і більшість із них - це саме намагання поновитися на посадах.

Скількох державних службовців Ваш департамент не допустив до посад після 2014 року?

На початку роботи департаменту були визначені приблизно п'ять тисяч осіб, до яких мала би бути застосована заборона на обіймання посад. На сьогодні у реєстрі - 935 осіб. Частина потрапила під автоматичну люстрацію, частина пішла за власним бажанням ще до її початку. Хоча є й випадки, коли суди своїми рішеннями виводили деякі посади з-під дії статей закону, тоді чиновники зберігали свої посади.

Закон про люстрацію не завжди спрацьовує? Чи є у Вас такі приклади?

Українським активістам та борцям за очищення влади добре відома історія Василя Паскала, заступника міністра внутрішніх справ України за режиму Януковича. Окружний адміністративний суд міста Києва постановив, що посада, яку він займав на той час, не значиться в нормах закону, тому заборона на неї не розповсюджується.

Ми подавали і апеляцію, і касацію. Проте вони були відхилені. Справу закрито. Фактично ж людина, яка мала піти з органів влади, відстояла своє право залишатися на посаді.

Ви хочете сказати, що доля чиновників у таких випадках - тільки в руках суддів?

Мова про конкретних суддів і деякі вищі державні посади, які намагаються відстояти. Справи чиновників рангом нижче просуваються в судах більш-менш швидко. Є багато прикладів, коли суди блокували повернення на посади тих службовців, які зганьбили себе. Проте потрібна реформа судів, вона вже розпочалася і розпочалася з верхів. Зараз іде відбір кандидатів до Верховного суду.

Контроль з боку громадськості веде Громадська рада доброчесності, яка перевіряє роботу суддів і надає свої висновки Вищій кваліфікаційній комісії. І преса стежить за ходом перевірки. Можливо, це не дуже швидкий процес, але він іде, і я сподіваюся на якісний відбір суддів.

Чи зіткнулися Ви на новій посаді із труднощами, про які не знали раніше? Які найбільші досягнення департаменту?

Поки жодних труднощів не виникає, тиску я не відчуваю. З приводу досягнень? Можливо, це те, ми були уважними стосовно деяких осіб, які бажали відновитися на посадах після звільнення, і не допустили цього.