1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Голова КВУ: Партії перетворилися на аналог радянських ЖЕКів

Інтерв’ю провела Наталія Мехед7 жовтня 2015 р.

На місцевих виборах кандидати змагаються у способах "задобрити" і "підгодувати" виборців. Але чи впливає це на вибір українців? Про це - у розмові з головою Комітету виборців України Олексієм Кошелем.

Олексій Кошель
Олексій КошельФото: O. Koschel

Deutsche Welle: Наскільки прозоро проходить нинішня передвиборна кампанія?

Олексій Кошель: Якщо давати оцінку місцевим виборам 2015 року, то вони, на жаль, відбуваються із низкою старих проблем. Зокрема, це невідповідність передвиборчої кампанії чинному законодавству та непрозорість використання коштів кандидатами. Законодавством передбачено досить обмежений час на проведення передвиборчої кампанії: уперше в українській історії він скорочений до менше, ніж двох місяців. І тому більшість потенційних кандидатів зробили фальстарт передвиборної кампанії, часом навіть за кілька місяців до офіційного її початку.

На цих виборах можна спостерігати низку прикладів "задобрювання" виборців - починаючи з грошової допомоги і закінчуючи купонами на безкоштовну стрижку. Чи має підкуп системний характер?

Моніторинг Комітету виборців України (КВУ) виявив, що фактично всі без винятку парламентські партії і велика кількість кандидатів використовували в своїй діяльності факти, які можна назвати підкупом. По всій країні масово будувались дитячі майданчики за сприяння кандидатів. Дійшло до того, що в Чернігівській області кандидати змагались між собою за те, хто більше доклався до будівництва місцевих доріг.

Київ заполонила політична реклама задовго до старту передвиборчої кампаніїФото: DW/A. Sawitzky

Які випадки підкупу вразили Вас найбільше?

Рекордом "благодійної допомоги" було, коли два кандидати на посаду міського голови Дніпропетровська - Борис Філатов і Загід Краснов - звітували перед виборцями про проведення контролю за ремонтом доріг або про те, що контроль за ремонтом доріг здійснювався за сприяння їхнього благодійного фонду. Велике здивування викликала також діяльність житомирського осередку партії "Самопоміч", який працював у формі навчально-розважального центру для виборців: там організовували безкоштовні курси для різних електоральних груп - від курсів садівництва і городництва до занять з аеробіки. В окремих областях регіональні політичні сили навіть будували свою виборчу кампанію на так званих технологіях "добрих справ".

Як це впливає на виборчий процес?

Через таку діяльність у нас відбулася підміна самого змісту політичних партій: вони перетворилися на аналог радянських ЖЕКів - здійснюють функції з благоустрою територій, під'їздів і тому подібне. КВУ вже заявляв, що така невластива для партій поведінка свідчить про глибоку кризу партійної системи. Тому потрібно шукати рецепти, як оздоровити політичні партії і виборчий процес.

Наскільки "ефективним" є цей незаконний спосіб агітації?

Технології, які ще кілька тому домінували в українських виборчих процесах, стають все менш ефективними. Зараз роздача благодійної допомоги та інший непрямий підкуп виборців не стає гарантією перемоги для кандидатів. Якщо 10 років тому підкуп працював на 80 і більше відсотків, то зараз ефективність цієї технології стала в рази меншою. Більше того, я помічаю низку кандидатів, які використовують тематику чесних виборів у своїх кампаніях. Це свідчить лише про одне - в українській політиці відбувається процес оздоровлення. Ще одна позитивна тенденція нинішніх виборів - уперше ми побачили виборчу кампанію без активного спекулювання на радянській, проросійській тематиці. Приклади загравання з виборцем, який звик дивитися у минуле, стають радше винятками.

"Вибори на Донбасі - лише після повернення під контроль Києва"

Ще однією особливістю нинішніх виборів є те, що в них не зможуть взяти учать переселенці з окупованої частини Донбасу.

У цій темі було дуже багато політичних гасел, вона була вигідною для кількох політичних сил, які працюють на електоральному полі Партії регіонів. Якщо б переселенці брали участь у місцевих виборах, це не відповідало ідеї місцевого самоврядування, яке передбачає, що участь у виборах мають брати представники територіальних громад. Навіть якщо б парламент пішов на реалізацію політичних гасел, то це був би лише піар для політиків, оскільки технологічно організувати голосування переселенців було б неможливо. Процедура внесення змін до Державного реєстру виборців, розробка для цього програмного забезпечення, виділення коштів та проведення тендерів може затягнутися на багато місяців.

Чи можуть виправити ситуацію вибори на окупованій частині Донбасу за українським законодавством, про які говорилося на останній "нормандській" зустрічі?

Теоретично, якщо відбудуться вибори на окупованих територіях, було б доцільно, щоб тимчасово переміщені особи взяли в них участь. Думаю, що для цього варто було б створити виборчі дільниці в усіх областях, де б вони змогли проголосувати. Але варто зазначити, що зміни до законодавства - це найменша проблема. Питання логістики, технічної організації, висування, роботи партій - це технічна проблема. Вибори повинні відповідати міжнародним стандартам, а це, зокрема, передбачає вільний доступ до медіа, конкуренцію на виборах, вільну дискусію з виборцями. Фактично вибори на Донбасі можливі лише після повного відновлення контролю офіційного Києва і вільної роботи українських політичних партій. Чи піде на такий широкий компроміс Росія під тиском західних держав - залишається лише сподіватись.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW