Три відсотки дефіциту (йдеться про нову заборгованість держави відносно внутрішнього валового продукту) і не більше дозволяються пактом стабільності спільної європейської валюти євро. Хто цей норматив порушує, має рахуватися із санкціями. Такі правила встановили самі держави-члени єврозони, і майже всі вони його порушують, особливо після останньої фінансової і економічної кризи. Приміром дефіцит держбюджету у Греції становить приблизно 13 відсотків, десь на такому ж рівні є й Ірландія.

Боргова криза в Греції взагалі стала минулої весни початком найглибшої кризи самої валюти євро. Лише безпрецедентний пакет заходів підтримки Греції, ухвалений державами ЄС, зміг заспокоїти ринки. Утім, як каже єврокомісар з валютних питань Олі Рен, розслаблятися не слід. Навпаки, після такого гіркого уроку треба серйозніше ставитися до пакту стабільності та зафіксованих у ньому критеріїв. «Це все, як у футболі. Гри не буде, якщо гравці після кожного порушення правил дискутуватимуть із суддями про правила. Тому санкції мають бути нормальним, автоматичним наслідком порушення ухвалених норм», - каже Олі Рен.

Спростити процес ухвалення санкцій

Донині діє правило, за яким санкції проти країни-боржника мають схвалюватися за згоди усіх країн-членів єврозони. Тому Олі Рен виступив на початку цього тижня з пропозицією змінити це правило. На його переконання, достатньо кваліфікованої більшості голосів для ухвалення санкцій.

Таку пропозицію дуже охоче чує міністр фінансів Німеччини Вольфґанґ Шойбле, який виступає за якомога суворіше покарання країн-боржників. «Ми повинні зробити свої висновки з досвіду перших місяців цього року. Після ухвалених у першому півріччі рішень ситуація розвивається досить непогано. Але стає і менше завзяття, коли йдеться про доведення справи до кінця. Літня перерва вже позаду, тепер треба знову братися до роботи», - закликає Шойбле.

Під роботою голова німецького мінфіну має на увазі передусім реформу європейського механізму контролю за фінансовою діяльністю. Шойбле висловив переконання, що вже наступного року в ЄС запрацюють три нові інституції, які здійснюватимуть контроль за діяльністю банків, страхової галузі та за торгівлею цінними паперами. Такий оптимізм німецького міністра спирається передусім на той факт, що це питання попередньо вже узгоджено й з окремими країнами спільноти, і з Європарламентом. Як і питання про заснування системи попередження про можливі негаразди у фінансовому секторі.

Податок на фінансові трансакції все ще має багато противників

Не так все оптимістично з іншим важливим аспектом реформи – запровадженням у Європі податку на фінансові трансакції. Міністр фінансів Австрії Йозеф Прелль наголошує, що в цьому питання головна проблема зосереджена в одній країні – Великобританії: «Усі перешкоди сконцентровані на одному пункті, і цей пункт має назву – Лондон. Фінансові кола, зосереджені в британській столиці, очевидно, використовують свій вплив на ухвалення політичних рішень й сприяють неприйняттю рішення про запровадження податків на фінансові трансакції. На моє переконання, такі податки просто необхідні, тому ми повинні далі працювати над цим питанням. Слід до кінця зробити висновки, які походять з минулої кризи», - апелює Прелль.

Однак у Лондоні, та й у інших європейських столицях противники нового податку змінювати свою позицію наміру не мають. Їхній головний аргумент – такій податки мають сенс, якщо будуть запроваджені у загальносвітовому масштабі. Лише на європейському рівні це означало би послаблення позицій фінансового ринку Європи.

Автори: Кристоф Гассельбах/Леся Юрченко

Редактор: Євген Тейзе