1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Голосування за незалежність Каталонії: курс на конфронтацію

Віктор Черецький | Валерій Сааков
27 жовтня 2017 р.

Каталонський парламент проголосував за незалежність регіону від Іспанії. Мадрид відреагував запровадженням у Каталонії прямого правління. Виходу з кризової ситуації не видно й досі.

На вулицях Барселони прихильники незалежності святкують рішення парламенту
На вулицях Барселони прихильники незалежності святкують рішення парламентуФото: Reuters/Y. Herman

Удень п'ятниці, 27 жовтня, парламент Каталонії тримав в напрузі всю Іспанію чи навіть усю Європу. Зрештою питання проголошення незалежності регіону було поставлене на таємне голосування. Як наслідок - незначна більшість таки підтримала відокремлення Каталонії від Іспанії - 70 з 135 голосів виявилися "за".

На реакцію Мадрида довго чекати не довелося - Сенат підтримав застосування 155-ї статті конституції. Саме вона передбачає повний адміністративний контроль з центру над регіоном, включно з його фінансами, правоохоронними органами, державними ЗМІ, стратегічними об'єктами та об'єктами інфраструктури. Регіональний парламент при цьому не розпускається, але його повноваження, приміром, контроль над адміністрацією, істотно обмежуються. А прем'єр-міністр країни, представник консервативної Народної партії Маріано Рахой закликав громадян зберігати спокій на пообіцяв, що механізми правової держави в країні відновлять повагу до права та закону.

Карлес Пучдемон в регіональному парламенті КаталоніїФото: Reuters/A. Gea

Неочікуваний розвиток

При цьому ще кілька днів тому передбачити подібний розвиток ситуації було важко. Вважалося, що президент Женералітету Каталонії Карлес Пучдемон має намір розпустити парламент і оголосити дострокові вибори, які могли б відбутися вже 20 грудня. У такий спосіб, на думку спостерігачів, каталонський лідер отримав би можливість цілком або частково уникнути встановлення прямого правління з Мадрида в цьому автономному регіоні, врятувати свій уряд від неминучої відставки, та позбавити іспанців і каталонців постійної напруженості і невпевненості в завтрашньому дні.

Проте виступ Пучдемона відкладався протягом декількох годин і лише о 17:00 четверга, 26 жовтня, він зробив коротку заяву, виключивши можливість проведення дострокових виборів. Мотивував він своє рішення тим, що, мовляв, вибори вже не змогли б зупинити запровадження прямого правління. Про доцільність такого правління в Мадриді говорили не перший день. Але підтримали лише зараз, коли каталонське керівництво вирішило іти ва-банк.

Широка підтримка

Крім правлячої Народної партії, пропозицію уряду щодо застосування 155-ї статті підтримали основні опозиційні сили. Наприклад, спікер Іспанської соціалістичної робітничої партії в Сенаті Андер Хіль заявив, що він - "з урядом в його боротьбі з тими, хто прагне розвалити Іспанію". Нинішню владу Каталонії він порівняв з військовими-путчистами, котрі в лютому 1981 року намагалися повалити іспанську демократію і встановити диктатуру.

Спроба путчу в Іспанії, лютий 1981 рокуФото: picture-alliance/dpa/dpaweb/epa/M. P. Barriopedro

З різкою критикою застосування 155-й статті виступив лише представник правлячої в регіоні Каталонської європейської демократичної партії (КЄДП) Жозеп Люїс Клеріес. Він заявив, що "іспанський націоналізм намагається задушити прагнення каталонців до свободи". Проти статті висловився і представник Баскської націоналістичної партії Жокін Білдаррац. Той закликав до діалогу сторін, що, за його словами, є єдиним шляхом до подолання нинішньої кризи.

Діалог - найкращий шлях

Про діалог говорили й з трибуни каталонського парламенту, засідання якого в Барселоні, так само як і Сенату в Мадриді, проходило ввечері 26 жовтня. Речниця опозиційної центристської партії "Громадяни" Інес Аррімадас звинуватила Пучдемона "в невмінні і небажанні вести діалог ані з урядом, ані з опозицією в каталонському парламенті". Аррімадас заявила, що "божевілля нинішніх правителів-сепаратистів довело Каталонію до економічної прірви", маючи на увазі масову втечу з регіону промислових підприємств.

Пучдемону перепало на горіхи й від радикальних прихильників незалежності з партії "Кандидатура народної єдності" (КНЄ). Її парламентська речниця Анн Габріел звинуватила лідера в нерішучості і "нездатності гідно протистояти Іспанії, яка перетворює Каталонію в колоніальне володіння". КНЄ зажадала негайного проголошення каталонської республіки. Це, на погляд Габріел, має відбутися 27 жовтня. На негайному проголошенні незалежності наполягали й представники Лівих республіканців, які формують з КЄДП правлячу в Каталонії коаліцію.

Що очікує Каталонію

За словами професора політології Мадридського університету Алехандро Пералеса Гарсії, процедура тепер може тривати ще кілька днів після відповідного рішення Сенату. У кожному разі, процес буде непростим. Не виключено, що деякі каталонські чиновники середньої та нижчої ланки, в тому числі поліцейські, "не забажають виконувати вказівки з центру, тобто мадридському керівництву доведеться мати справу з саботажем".

Аналогічної думки дотримується і барселонський соціолог Жорді Ріполл. У розмові з DW він зазначив, що каталонцям залишилося зовсім обмаль часу, щоб врятувати ситуацію, призначивши дострокові вибори. І це відповідало б волі більшості жителів регіону. Адже проведене в жовтні соціологічне опитування показало, що двоє з трьох опитаних висловлюються за подібні вибори.

Одночасно Пералес Гарсія і Ріполл вважають, що нинішнє проголошення незалежності навряд чи змінить ситуацію і вплине хіба що на долі Пучдемона та його близьких соратників. Адже ті можуть опинитися на лаві підсудних, звинувачені в заколоті, а це правопорушення карається в Іспанії строком до 30 років ув'язнення.

Синдром Каталонії: навіщо в Італії теж провели референдуми (23.10.2017)

01:32

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW