Уявімо собі суспільство, де кожен розраховується за допомогою смартфона. Не треба стовбичити в черзі перед касою, порпатися в гаманці, вишукуючи потрібну купюру, чекати, поки касир дасть здачу, або встромляти в зчитувальний пристрій картку та набирати PIN-код. Замість цього просто провів телефоном по сканеру - й готово! Готівка більше не потрібна.

Цей сценарій не такий уже й неймовірний. Вже тепер у багатьох країнах світу безготівкові розрахунки - буденщина. В Греції уряд прагне заохотити громадян країни до безготівкових трансакцій за допомогою податкових механізмів та знижок. А в скандинавських країнах уже давно повсякденним явищем стала оплата карткою навіть в булочній чи в кіосках. Такий вид платежу зручний насамперед саме для клієнтів, адже гроші знімаються з картки одразу, як тільки її потримаєш біля сканера. Жодних PIN-кодів чи підписів на підтвердження ідентифікації. А ще - значна економія часу, що за інших умов гайнується на пошук відповідних монет чи купюр.

Побоювання в Німеччині

Попри такі глобальні тенденції, німці дуже полюбляють готівку. В Німеччині 75 відсотків всіх платежів здійснюються готівкою. Коли в травні 2016 року Європейський центробанк (ЄЦБ) оголосив припинення випуску банкнот номіналом 500 євро, це спричинило запеклі дискусії. Тоді ж розпочалися кампанії зі збору підписів, ініціатори яких побоюються скасування готівкових грошей.

Крім того, критики вказують на проблеми із захистом даних, адже завдяки переходу на цифрові види оплати опиняєшся під постійним наглядом навіть до найменших щоденних звичок. Колишній суддя Федерального конституційного суду Німеччини Ганс-Юрґен Папір заявив одного разу під час засідання Федерального банку Німеччини, що тут не йдеться про "несуттєві обмеження основних прав".

Готівка відійде скоро в минуле?

Але які фінансово-політичні інтереси переслідує Німеччина, обмежуючи готівкові розрахунки? Під час дебатів навколо цієї теми також залучають давній аргумент "тероризм". Так, приміром, свого часу в міністерстві фінансів Німеччини заявляли, що за обмеженням обсягів готівкових розрахунків стоїть прагнення "перешкодити фінансуванню тероризму та відмиванню грошей".

Крім того, на даний момент в ЄС фактично панує політика нульових та навіть негативних відсоткових ставок. Економіст Рудольф Гікель, який посідає пост професора економіки в Бременському університеті, твердить, що такий стан справ триватиме ще довго. В одній із своїх статей, яка побачила світ у листопаді цього року в щомісячнику Blätter, Гікель пише про капіталізм, побудований на негативних відсоткових ставках, який розвивається з 1980-х років та тісно пов'язаний із "загальноекономічною політикою заощаджень" ЄС, яку й надалі проводитиме ЄЦБ.

По суті, ця політика означає, що банки, які отримують гроші від ЄЦБ, мусять сплачувати за розміщені на його рахунках свої кошти штрафні відсоткові ставки. Наразі вони становлять 0,4 відсотка. Цілком ймовірно, що в довгостроковій перспективі банки перекинуть ці штрафні ставки, які для них означають ніщо інше, як втрати, на плечі клієнтів. Адже в Швейцарії це вже давно стало реальністю. Тамтешній банк Postfinance оголосив, що з лютого наступного року запроваджуються негативні відсоткові ставки на депозити в особливо великих розмірах.

Німці запасаються сейфами

Але що це означатиме на практиці для клієнтів? Зазвичай, якщо кладеш гроші на депозит, то сума збільшуються. Й саме через механізм відсотків. Натомість, якщо запроваджують негативні відсоткові ставки, то наприкінці клієнт отримає не більше, а менше грошей, ніж він поклав на початку. Хто піде на таке? Тож цілком можливо, що люди радше зберігатимуть свої заощадження в готівці, аніж миритимуться з такими втратами. Вже багато років німці не скуповували сейфи в таких кількостях, як це мало місце 2016 року. Аби перешкодити цьому, банки зацікавлені, щоб вкладники й надалі зберігали гроші на рахунках у кредитно-фінансових установах, користуючись цифровими формами платежів.

Відомий економіст Кенетт Рогофф, який виступає за цілковите скасування готівкових грошей, нерідко називає ці причини на ім'я. "Центробанки можуть у такий спосіб легше запровадити негативні відсоткові ставки, аби таким чином підігріти економіку", - заявив він під час одного із влаштованих мюнхенським Інститутом економічних досліджень заходів, де закликали до скасування готівки. Та чи підкріплене запровадження верхньої межі готівкових платежів в ЄС такими самими аргументами, можна лише здогадуватися.

"Його аргументи вже призвели до того, що ЄЦБ виведе з обігу банкноту номіналом в 500 євро, а в Німеччині тривають дискусії про запровадження граничної межі готівкових розрахунків у 5 тисяч євро", - запевняє на суперобгортці книжки одне з видань, яке видає працю Рогоффа під назвою "Чому наші готівкові гроші зникнуть". Не дивно, що навколо цієї теми розвинулися численні теорії змови.

Дебати без емоцій

У травні 2016 року міністр фінансів Німеччини Вольґанґ Шойбле запевнив, що в Німеччині скасування готівкових грошей не буде, а йдеться лише про запровадження граничної межі сум готівкових платежів. Та ще в лютому того ж року він наполегливо запевняв, що не буде ніякої граничної межі платежів, до запровадження якої вдалися через кілька місяців.

Заступниця міністра фінансів федеральної землі Бранденбург Даніела Троховскі, яка представляє Ліву партію, виступає за "дебати без емоцій". Для неї визначальним у цьому питанні є можливість боротьби з ухилянням від сплати податків. Тож вона виступає не за скасування готівкових грошей, а за граничну межу сум операцій в готівці. Тут аргументом є й те, що верхня межа від 3 до 5 тисяч євро за один платіж не зачіпатиме звичайних громадян у їхньому повсякденному житті. А ще, на відміну від Рудольфа Гікеля, Троховскі переконана, що політика негативних відсотків ЄЦБ - тимчасове явище.