Горбатюк заявив про перешкоджання слідству в справах Майдану
Аніта Грабська
2 жовтня 2017 р.
Начальник департаменту спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк звинуватив керівництво Національної поліції та МВС у перешкоджанні слідству та тиску на свідків у справах Майдану. Аваков закиди відкинув.
"Беркутівці" в урядовому кварталі Києва. Фото з архіву (2014 рік)Фото: picture alliance/CITYPRESS 24
Реклама
Керівники Національної поліції та міністерства внутрішніх справ України перешкоджають розслідуванню кримінальних справ щодо високопоставлених правоохоронців за так званими "справами Євромайдану". Про це заявив начальник департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України (ГПУ) Сергій Горбатюк на брифінгу в Києві в понеділок, 2 жовтня.
"Виступи керівників Нацполіціі і МВС про відсутність доказів (...) це може розцінюватися як тиск на суд (...), щоб (запобіжні заходи - Ред.) не були обрані", - цитує Горбатюка інформагенція "Інтерфакс-Україна".
Горбатюк повідомив, що слідство встановило причетність до злочинів проти "євромайданівців" чинного керівника департаменту громадської безпеки Нацгвардії Володимира Гриняка, начальника і заступника начальника департаменту превентивної діяльності Нацполіції Ігоря Бабича та Анатолія Серединського. За його словами, саме Гриняк, Серединський і Бабич координували дії правоохоронців під час штурму Майдану 18-19 лютого, а Гриняка призначили командиром зведеного загону МВС під час протестів у Києві. Прокуратура наполягає, щоб підозрюваним обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, пишуть "Українські новини".
Аваков усе заперечує
Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков назвав підозри ГПУ на адресу Бабича та інших фігурантів безпідставними. "За три роки слідство щодо Майдану на чолі відповідної групи не знайшло інших підстав, окрім як притягати рядового співробітника поліції за надуманим звинуваченням, то вважаю, що це малодостойне заняття", - сказав Аваков на брифінгу в Києві в понеділок.
Станом на початок жовтня ГПУ передала до суду 154 обвинувальних акти щодо 238 осіб - фігурантів подій на Майдані Незалежності у 2013-2014 роках, зазначив Горбатюк. Департамент спецрозслідувань ГПУ не зміг передати до судів усі справи, тому що "не зібрані докази", зазначив представник генпрокуратури.
Що кажуть соціологи про "готовність українців до революції"? (21.02.2017)
03:12
This browser does not support the video element.
Які вимоги Майдану виконані через три роки?
Три роки тому українці вийшли на Майдан, відстоюючи європейський курс України. Тоді DW зробила серію фотографій протестних плакатів, з якими люди вимагали змін у країні. Які з цих вимог виконані через три роки?
Фото: REUTERS
Україна - це Європа
21 листопада 2013 року українці вийшли на Майдан, виступаючи проти політики тодішнього президента України Віктора Януковича, який відмовився підписувати угоду про асоціацію з Євросоюзом. Протести закінчилися зміною влади, і в березні 2014 року Україна підписала політичну частину угоди про асоціаці, а в червні - економічну. Але через позицію Нідерландів процес ратифікації угоди досі заблокований.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
"Тайговому союзу - ні"
Протестувальники вимагали від Віктора Януковича відмовитися від інтеграції країни до Митного союзу ЄврАзЕС, куди Україну запрошував президент Росії Володимир Путін. Після перемоги Майдану офіційний Київ відмовилися від цієї ідеї, але за даними опитування соціологічної групи "Рейтинг", проведеного 28 вересня - 7 жовтня 2016 року, 19 відсотків українців досі виступають за вступ до Митного союзу.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Гасло "Банду геть" усе ще актуальне
Під час протестів 2013-2014 років українці об'єдналися, вимагаючи перезавантаження влади, яка загрузла в корупційних скандалах і злочинних махінаціях. Частково це вимога була задоволена. Влада в країні змінилася, але в Україні досі викривають корупційні дії - тепер нових чиновників.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Дострокові вибори відбулися
Найбільше претензій у мітингувальників на Майдані було до тодішнього президента Віктора Януковича і його так званої "сім'ї", яких звинувачували в розкраданні держвласності та узурпації влади. Під час протестів мітингувальники вимагали імпічменту президента і розпуску парламенту. Ця вимога була задоволена. Після втечі Януковичаз країни пройшли дострокові президентські і парламентські вибори.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Своїх не залишати
Під час протестів на Майдані силовики затримали понад 200 активістів. Проти більшості з них були порушені кримінальні справи, які в судах закінчувалися обвинувальними вироками. Соратники затриманих домагалися їхнього звільнення, протестуючи під стінами СІЗО і захищаючи їх у судах. Після перемоги Майдану всі політичні в'язні були випущені на свободу.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Правоохоронці під контролем
Протестувальники також вимагали контролю над правоохоронними органами і розформування спецпідрозділу "Беркут". Навесні 2014 року "Беркут" розформували, проти кількох колишніх керівників підрозділу було порушено кримінальні справи. Українську міліцію перейменували на поліцію, провівши чистки в рядах правоохоронців. З нуля була створена патрульна поліція, якій зараз довіряє 42,6 відсотка українців.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Змінити систему поки не вдалося
Активісти вимагали системних змін у країні. Після приходу "постмайданной" влади під тиском міжнародних партнерів в Україні почалися реформи. Прогрес є в створенні інституцій, які повинні боротися з корупцією, проведенні державних тендерів, децентралізації влади, контролі над правоохоронною системою. Утім, досі не проведені масштабні судова і медична реформа, в країні процвітає корупція.
