ГПУ: Росія надала громадянство 12 колишнім "беркутівцям"
Дмитро Прокопчук
4 лютого 2017 р.
Екс-командир роти спецпідрозділу "Беркут" Дмитро Садовник отримав громадянство через півтора місяці після втечі в 2014 році, що вказує на пришвидшену процедуру отримання громадянства, заявив Сергій Горбатюк.
Реклама
Росія надала громадянство 12 колишнім співробітникам спецпідрозділу "Беркут", які підозрюються в злочинах проти активістів Євромайдану. Про це в інтерв'ю телекомпанії "112 Україна" у суботу, 4 лютого, повідомив начальник департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк.
Як уточнив Горбатюк, йдеться про епізод 20 лютого, за яким 26 (включно з командиром полку) екс-беркутівцям інкримінується причетність до розстрілів активістів Євромайдану. П'ять з підозрюваних перебувають під вартою, їх судять, інші - в розшуку. Оскільки є підозра, що вони можуть перебувати в Росії, щодо згаданих екс-беркутівців у Москву було направлено запити про екстрадицію. "Щодо 21 (екс-беркутівця - Ред.) направили. Але на сьогоднішній день надійшли відповіді, що 12 осіб отримали громадянство Російської Федерації. Двоє з них отримали право на тимчасове проживання", - зауважив він.
З його слів, стосовно інших екс-бійців "Беркуту" відповіді поки не отримано. Горбатюк зазначив, що екс-командир роти підрозділу "Беркут" Дмитро Садовник отримав громадянство через півтора місяці після втечі з-під домашнього арешту в 2014 році. Це вказує на спрощену процедуру отримання громадянства, яка є типовою у випадках людей, які "принесли якусь користь" Російській Федерації, додав Сергій Горбатюк.
Які вимоги Майдану виконані через три роки?
Три роки тому українці вийшли на Майдан, відстоюючи європейський курс України. Тоді DW зробила серію фотографій протестних плакатів, з якими люди вимагали змін у країні. Які з цих вимог виконані через три роки?
Фото: REUTERS
Україна - це Європа
21 листопада 2013 року українці вийшли на Майдан, виступаючи проти політики тодішнього президента України Віктора Януковича, який відмовився підписувати угоду про асоціацію з Євросоюзом. Протести закінчилися зміною влади, і в березні 2014 року Україна підписала політичну частину угоди про асоціаці, а в червні - економічну. Але через позицію Нідерландів процес ратифікації угоди досі заблокований.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
"Тайговому союзу - ні"
Протестувальники вимагали від Віктора Януковича відмовитися від інтеграції країни до Митного союзу ЄврАзЕС, куди Україну запрошував президент Росії Володимир Путін. Після перемоги Майдану офіційний Київ відмовилися від цієї ідеї, але за даними опитування соціологічної групи "Рейтинг", проведеного 28 вересня - 7 жовтня 2016 року, 19 відсотків українців досі виступають за вступ до Митного союзу.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Гасло "Банду геть" усе ще актуальне
Під час протестів 2013-2014 років українці об'єдналися, вимагаючи перезавантаження влади, яка загрузла в корупційних скандалах і злочинних махінаціях. Частково це вимога була задоволена. Влада в країні змінилася, але в Україні досі викривають корупційні дії - тепер нових чиновників.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Дострокові вибори відбулися
Найбільше претензій у мітингувальників на Майдані було до тодішнього президента Віктора Януковича і його так званої "сім'ї", яких звинувачували в розкраданні держвласності та узурпації влади. Під час протестів мітингувальники вимагали імпічменту президента і розпуску парламенту. Ця вимога була задоволена. Після втечі Януковичаз країни пройшли дострокові президентські і парламентські вибори.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Своїх не залишати
Під час протестів на Майдані силовики затримали понад 200 активістів. Проти більшості з них були порушені кримінальні справи, які в судах закінчувалися обвинувальними вироками. Соратники затриманих домагалися їхнього звільнення, протестуючи під стінами СІЗО і захищаючи їх у судах. Після перемоги Майдану всі політичні в'язні були випущені на свободу.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Правоохоронці під контролем
Протестувальники також вимагали контролю над правоохоронними органами і розформування спецпідрозділу "Беркут". Навесні 2014 року "Беркут" розформували, проти кількох колишніх керівників підрозділу було порушено кримінальні справи. Українську міліцію перейменували на поліцію, провівши чистки в рядах правоохоронців. З нуля була створена патрульна поліція, якій зараз довіряє 42,6 відсотка українців.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Змінити систему поки не вдалося
Активісти вимагали системних змін у країні. Після приходу "постмайданной" влади під тиском міжнародних партнерів в Україні почалися реформи. Прогрес є в створенні інституцій, які повинні боротися з корупцією, проведенні державних тендерів, децентралізації влади, контролі над правоохоронною системою. Утім, досі не проведені масштабні судова і медична реформа, в країні процвітає корупція.