1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Графіті як шкода

Андреас Ґріґо, Олена Перепадя16 липня 2013 р.

Культура чи вандалізм? Вічний спір між "спреєрами" графіті та власниками будинків. У Бонні посередником між ними виступає митець.

Фото: DW/A.Grigo

Зелений слизький космічний прибулець з вишкіряними гострими зубами. Диявольська картинка? Чи дещо слабоумна? Так може подумати глядач, хоча насправді вираз "обличчя" прибульця з космосу може свідчити про повне його задоволення. Він є цілком легальним - з повним правом на існування як графіті на стіні будинку, спеціально передбаченій для розмальовування.

Однак Бонн має проблему - з нелегально розпиленими малюнками та розписами на стінах будівель, стовпах та у підземних переходах. Близько 90 тисяч євро щороку місто виділяє на знищення заборонених графіті - сума, яка не змінюється уже протягом кількох минулих років, каже Зіґфрід Госс. У боннському управлінні архітектури він відповідає за графіті та небезпечні речовини. Госс є організатором акції проти нелегального вуличного мистецтва. З тими, хто без відповідного дозволу розпилює фарбу, чиновник зустрічається у суді: "Спричинення шкоди чужому майну є злочином", - пояснює Госс.

Мільйонна шкода

Госс наводить приклад: популярними серед графітіманів є сірі "ящики-розподільники" телефонно-комунікаційних компаній чи інших підприємств. "Для видалення малюнків на одному з таких стовпів "митець" має відшкодувати від 200 до 300 євро", - пояснює чиновник. Інших карають виправними роботами, так званими соціально-корисними годинами. "Маємо ми і такий досвід: правопорушники-спреєри залучаються до очищення цих площ, аби вони бачили, скільки там роботи", - каже Госс.

Госс: нелегальне графіті - це злочинФото: DW/A.Grigo

"Партнерство заради порядку" як ініціатива міста, земельної та федеральної поліцій, Німецької залізниці та місцевих об'єднань сприятиме обміну досвідом у протидії нелегальному графіті в Бонні. На федеральному рівні заподіяна нелегальним вуличним мистецтвом шкода становить близько 200 мільйонів євро на рік.

Легально: і гарніше, і триваліше

Підземний перехід на одній з центральних площ Бонна. Довгі, недоглянуті стіни перетворились на обличчя великого сина Бонна - Людвіга ван Бетховена. Класичний портрет, виконаний розпилювачем фарби на замовлення міста.

Бетховен в підземеллі. На фото: Беньямін СоболаФото: DW/A.Grigo

Соковиті фарби та темне тло додають твору шляхетності. Так звані графіті на замовлення можуть утримати графітіманів увічнювати себе у цих місцях, каже митець Беньямін Собола.

Інший приклад - автовокзал у Бонні. "Його ми розмалювали десь три роки тому, і незважаючи на забруднення, графіті добре збереглись", - каже він.

Пристрасний прихильник графіті Собола нині уповноважений мерією знайти спільну мову з нелегальними митцями. На спеціально організованому семінарі він роз'яснює легальні можливості для мистецької самореалізації. До слова, ставлення міста до графітіманів-порушників Собола критикує: "Якщо порівняти Бонн з Кельном, то Кельн має більше площ, де дозволяється малювати, причому певну їхню кількість надають підприємці. На жаль, у Бонні такого поки що немає". На його думку, саме така можливість може врятувати колишню столицю Західної Німеччини від нелегального вуличного розпису.

[No title]

02:11

This browser does not support the video element.

Поради постраждалим

Однак ця можливість не переконує чиновників в Бонні, каже Госс. "Колись ця легальна площа вичерпається. І той, хто прийде малювати, подумає - ага, тут розпиляли фарбу, тож я візьмусь за наступну будівлю. А це знову злочин", - пояснює позицію міста представник міського управління архітектури.

Якщо на стінах з'являються небажані графіті, за словами Собали, діяти треба негайно: "За можливістю, відразу видаляти, інакше спреєри почуватимуться впевнено". Крім того фахівець з графіті радить: "До речі, уже є антиграфіті-лак, яким можна протидіяти малюнкам. Допомагає".

Грифи, паранджа та банани

Мотиви нелегальних спреєрів - від вандалізму через велич мистецтва до політичної активності. Однак якщо так звані "теги" - скорочення прізвищ авторів малюнків є, за визнанням самих спреєрів, мазнею, то є інші приклади, коли статус малюнків пояснити складно. Наприклад, "бананове графіті" німецького митця Томаса Баумґертеля прикрашають 4000 будівель та галерей.

Втім, у Лейпцигу регулярно реставрується та навіть отримала захист як пам'ятка "Мадонна з немовлям" Блека ле Роя. В Афганістані мисткиня Шаміза Хассані через графіті голубої паранджі за ґратами демонструє протест дискримінації жінок, а у Найробі активісти малюють грифів, показуючи корумпованість політиків.

Графіті в АфганістаніФото: Shah Marai/AFP/Getty Images

Такі приклади стають для митця Соболи приводом чи не кожний прояв графіті визначати як мистецтво. Проте він наголошує: "Я - за легальні малюнки, оскільки і сам знаю, що за очищенням будинку можна провести цілу відпустку".

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW