Грета Тунберг влаштувала кліматичний протест під Білим домом
Олена Губар
13 вересня 2019 р.
Шведська екоактивістка Грета Тунберг не сподівається переконати американського президента Дональда Трампа в реальності глобального потепління. Втім, вона продовжує закликати до подальших кліматичних протестів.
Реклама
Сотні молодих людей зібралися у п'ятницю, 13 вересня, поблизу Білого дому у центрі Вашингтона на кліматичну демонстрацію. Її очолила відома європейська екоактивістка Грета Тунберг, яка нині перебуває у США. Протестувальники тримали плакати з надписами "Люди чи прибуток?" і "Потепління!", та скандували "Це криза, дійте так!" та "Недостатньо поводитися так, як завжди". "Це неймовірно", - сказала у гучномовець під час мітингу Тунберг, яка спеціально припливла на яхті до США для участі в кліматичному саміті ООН, цитує агенція Reuters.
Демонстрація біля Білого дому стала першою великою акцією Тунберг у Вашингтоні, яка проводиться перед кліматичним самітом ООН. На ньому планується обговорити питання скорочення викидів вуглецю для запобігання глобальному потеплінню. Шведська активістка закликала мітингарів взяти участь у запланованому на 20 вересня глобальному кліматичному протесті.
Американський президент Дональд Трамп відомий тим, що відкидає глобальне потепління та його негативний вплив на планету. У 2017 році він оголосив про вихід США з Паризької кліматичної угоди. Грета Тунберг заявила, що їй навряд чи вдасться переконати американського президента у реальності глобального потепління. Втім, вона сподівається, що він послухає доповіді "справжніх вчених" в цій галузі.
Шведська школярка Грета Тунберг є ініціаторкою акцій молоді під девізом "П'ятниці заради майбутнього" (Fridays for Future). З 2018 року протягом багатьох місяців вона щоп'ятниці виходить на пікети з метою привернути увагу до теми захисту клімату. До її акцій приєдналися тисячі школярів по всьому світу. Те, що починалося з одиничного пікету, переросло в глобальний протестний рух. Тільки в Німеччині існує понад 230 груп "П'ятниці заради майбутнього".
16-річна активістка отримала найвищу нагороду міжнародної правозахисної організації Amnesty International - звання "Посол совісті". У березні група шведських та норвезьких політиків висунула школярку на Нобелівську премію миру.
Рахуємо, скільки CO2 викидаємо щодня (23.08.2019)
03:25
Пустельні ландшафти - справа рук людини
Пустелі займають третину суходолу Землі. Площа світової пустелі постійно збільшується. Головна причина - людська діяльність, що призводить до виснаження плодючих ґрунтів та вирубування лісів.
Фото: picture-alliance/ ZUMAPRESS/M. Reino
Пустелі виникають на очах
Раніше в Сахарі жили бегемоти та слони. Зараз же тут найбільша пустеля світу - випалена Земля. Лише невелике озеро, яке живиться з підводних джерел, нагадує про старі часи. Однак клімат змінювався, і це призвело до виникнення велетенського піщаного ландшафту. Пустелі виникають і нині. Однак причина цього - в діяльності людей.
Фото: Imago Images/robertharding
Людина руйнує природу
Опустелювання, спричинене діяльністю людей, отримало назву дезертифікація. Коли людина руйнує і виснажує природні ресурси у місцевості зі сухим кліматом, зникають рослини, а ґрунт втрачає родючість. Ознаки опустелювання проявляються на 70 відсотках території Землі з посушливим кліматом. Як, наприклад, на цьому фото в Індії.
Фото: picture-alliance/dpa
Світова загроза
Щороку світова глобальна пустеля збільшується на 70 тисяч квадратних кілометрів - це відповідає площі Ірландії. За даними Німецького товариства міжнародного співробітництва, 40 відсотків населення Африки, живе у регіонах, яким загрожує опустелювання. В Азії це 39 відсотків населення, у Південній Америці - 30 відсотків. Окремі регіони ФРН, США та Іспанії також перебувають під загрозою.
Фото: picture-alliance/F. Duenzl
Пустеля, спричинена надмірним випасом худоби
Однією із причин опустелювання територій є різке збільшення населення в окремих країнах. Наприклад, у Китаї і без того сухий ґрунт мусить прогодувати більшу кількість людей. Селяни випасають на вигонах забагато худоби, які з'їдають останні рослини. Шар ґрунту поступово змивається дощем і вітром. У Китаї, приміром, таким чином щороку утворюється 2500 квадратних кілометрів пустелі.
Фото: Imago/Xinhua
Найбільша пустеля Європи - в Україні
В Україні також "виросла" пустеля, спричинена надмірним випасом овець, яких почали завозити сюди у ХІХ столітті. Олешківські піски знаходяться за 30 кілометрів від обласного центру Херсона. У 2010 році на території пустелі створили національний парк, площа якого становить близько 8 тисяч гектарів.
Фото: Roman Kabachiy
Море без води
Аральське море на кордоні між Казахстаном та Узбекистаном стало символом катастрофічної аграрної політики, яка призвела до утворення пустелі. Раніше це озеро було четвертим найбільшим озером на планеті. Нині ж від нього залишилося не багато. За радянських часів обидві республіки почали використовувати воду з озера для орошування бавовняних полів. Як наслідок - кораблі рибалок опинилися на мілині.
Фото: picture-alliance/dpa
Коли ліси приносять у жертву туристам
Від висихання ґрунтів потерпають не лише країни, що розвиваються. Так, в Іспанії утворення пустелі просувається все далі й далі. Спричинили це явище туристи з усього світу. Для побудови готелів часто вирубуються ліси. Ґрунт, не утримуваний рослинами, відносить вітром. Вже не кажучи про забетоновані території. Регіон Гвадалахара біля Мадрида - також під загрозою опустелювання.
Фото: picture-alliance/ ZUMAPRESS/M. Reino
Пустеля спричиняє вимушену міграцію
Наслідок утворення пустель - не лише руйнування екосистеми. Люди, які населяють ці регіони, біднішають, не можуть прогодуватися і часто змушені залишати батьківщину. В Африці опустелювання впливає на умови життя 485 мільйонів людей, повідомляє німецьке Товариство міжнародного співробітництва. За прогнозом ООН, до 2020 року понад 60 мільйонів людей змушені будуть залишили пустельні регіони Африки.
Фото: Reuters/Murad Sezer
Боротьба проти пустелі
Деякі країни оголосили боротьбу опустелюванню. Китай, наприклад, намагається боротися з цим явищем уже протягом десятиліть за допомогою висаджування лісів. Проєкт "Зелена стіна" має амбітну мету - до 2050 засадити площу, яка дорівнює території Німеччини.