Побудувати захисний мур у Греції вирішили, власне, після критики з Брюсселя. У грудні Єврокомісія звернула увагу Афін на те, що 80 відсотків усіх нелегалів потрапляють до ЄС саме через турецько-грецький кордон. Цю роздільну лінію перетинають щодня близько 200 біженців, які потім намагаються на човнах досягти Італії. Ефективно контролювати кордон греки не можуть, навіть не зважаючи на „підкріплення“ з європейського бюро захисту кордонів Frontex. Саме тому в Афінах з’явилася ідея зведення муру - на зразок того, що встановлений між Мексикою та США.

У Брюсселі ж у понеділок повідомили - будувати мур чи ні - це справа самих держав-членів Євросоюзу, але країни ЄС зобов’язані подбати про те, щоб нелегали до спільноти не потрапляли. Втім, за словами речника Єврокомісії Мікеле Церконе, використання мурів у минулому показало, що такі заходи не є ефективними у довготривалій перспективі для боротьби із нелегальною міграцією.

ЄС як острів добробуту

Правозахисна організація «Міжнародна амністія» піддала критиці керівництво Євросоюзу за небажання протидіяти планам Афін з будівництва роздільного муру. За словами речника організації Вольфґанґа Ґренца, Євросоюз таким чином діє проти власних принципів щодо прав людини і перетворюється на острів добробуту, відокремлений мурами від людей, які змушені залишати батьківщину через переслідування чи бідність.

Щоправда, нині, після критики з боку міжнародних організацій у Афінах відмовилися від планів встановлювати роздільний бар’єр завдовжки 200 кілометрів і вирішили обмежити його довжину 12 з половиною кілометрами.

Автор: Тетяна Карпенко
Редактор: Леся Юрченко