Прем’єр-міністр Греції Ґіорґіос Папандреу у п’ятницю оголосив про зміни в його уряді. Стало відомо, що країна отримає нового міністра фінансів. Зробити перестановки в уряді глибоко зануреної у боргову кризу країни Папандреу зголосився під тиском масових протестів проти радикального курсу на заощадження державних коштів.

Водночас є обґрунтовані сумніви щодо того, що цей крок послабить державну кризу в країні. Перед кризовою нарадою грецького керівництва стало відомо, що слідом за багатьма іншими в четвер ще двоє депутатів-соціалістів склали свої мандати, бо незгодні з позицією уряду. Соціалістична партія є нині правлячою в Греції, однак дедалі більше її представників не хочуть підтримати нову, ще більш радикальну програму заощаджень, яку розробив уряд Папандреу.

Папандреу ще сподівається на консенсус

Прем’єр-міністр своєю чергою вимагає знову й знову консолідації в лавах соціалістів і ще сподівається відшукати консенсус з усіма іншими політичними силами країни. Вирішальне голосування з підтримки нової програми заощаджень має пройти в грецькому парламенті 30 червня. До того дня триватимуть і масові протести громадян.

Водночас консервативна опозиція в парламенті Греції вимагає дострокових виборів. Її представники переконані, що потрібні нові переговори про програму заощаджень в Греції. Ця програма є передумовою для надання багатомільярдної міжнародної фінансової допомоги країні. Без такої підтримки відвернути банкрутство Греції практично нереально, впевнені аналітики.

ЄС поки не поспішає

Криза в Греції є головною темою зустрічі канцлера Німеччини Анґели Меркель і президента Франції Ніколя Саркозі у п’ятницю в Берліні. На переговорах про другий пакет фінансової допомоги Греції країни Євросоюзу нині сперечаються про те, яким має бути внесок у нього від приватних кредиторів, передусім банків і страхових компаній. Їхньої обов’язкової участі в допомозі Греції вимагає Німеччина. Водночас уряд у Парижі виступає проти цього, бо великі банки Франції тримають значну кількість грецьких державних позик.

За пропозицією Берліна, приватні грошодавці мали б поміняти свої грецькі позики на цінні папери з довшим часом дії. Таку можливість, через високий ризик на фінансових ринках відхиляють як Європейський Центробанк, так і більшість інших держав з єврозони. Це стало зрозумілим після зустрічі міністри фінансів країн єврозони у вівторок у Брюсселі.

Тоді глави фінансових відомств країн зі спільною валютою євро так не змогли дійти згоди щодо нового багатомільярдного пакету фінансової допомоги Греції. Чергову спробу знайти консенсус з цієї проблеми міністри фінансів єврозони зроблять у неділю. Щоправда, поки мало хто наважується прогнозувати, що ця спроба матиме успіх.

Торік вже було ухвалено рішення про надання 110 мільярдів євро міжнародної фінансової допомоги Греції, однак цього замало. Греції потрібні подальші фінансові вливання. Йдеться про суму обсягом від 90 до 120 мільярдів євро. Гроші надають країни єврозони та Міжнродний валютний фонд.

Леся Юрченко/dpa, dapd
Редактор: Наталя Неділько