Перед останніми грецькими парламентськими виборами негативних сценаріїв для розвитку ситуації в Афінах не бракувало. Припускали відмову Афін від курсу на заощадження, припинення міжнародних кредитів, вихід Греції з єврозони, поширення кризи на інші країни. Але перемогла проєвропейська консервативна партія «Нова демократія».

Хоча результат виборів дає підстави для обережного оптимізму, але ще мине чимало часу доки перебуванню Греції у єврозоні нічого не загрожуватиме, вважає Вольфґанґ Франц, президент Центру європейських економічних досліджень у Мангеймі. «Все тепер залежить від того, чи Греція одержить дієздатний уряд. Це буде нелегко».

Непрості завдання

Нова демократія хоче створити коаліцію з соціалістичним рухом ПАСОК, оскільки обидві ці політичні сили виступають за курс на реформи. Але ПАСОК хоче долучити до уряду і ліво-радикальну коаліцію СІРІЗА, побоюючись, що в іншому разі можуть бути масові протести. Натомість СІРІЗА як коаліційний партнер ускладнюватиме переговори з кредиторами. Адже «люди в чорному», як називають експертів від Єврокомісії, Європейського Центробанку та Міжнародного валютного фонду, знову прибудуть до Афін, коли там буде створено новий уряд. Вони визначатимуть, чи стан пацієнта ще більше не погіршився. Через політичний параліч податкові надходження у травні цього року зменшилися на чверть у порівнянні з аналогічними періодом минулого року. Темпи зростання економіки скоротились. Тому задекларована мета довести дефіцит державного бюджету 2014 року до позначки менше трьох відсотків видається нереальною.

Але перед тим як переглядати плани, потрібно почекати конкретних дій від Афін, вважає Вольфґанґ Франц: «Наприклад, можна зробити гнучкішим ринок товарів і послуг, а також ринок праці, щоб полегшити доступ до певних професій». Або запровадити таку податкову систему, щоб ті, хто найбільше заробляють, змушені були платити більше, сказав Франц в інтерв'ю DW. На його думку, такі кроки дуже легко і швидко здійснити. Але часу обмаль. Вже в середині липня державна скарбниця греків спорожніє. Ще через місяць Афіни повинні будуть рефінансувати велику кількість державних облігацій. Якщо доти не буде досягнуто згоди, то Греції загрожує банкрутство.

Драхма проти євро?

Але навіть якщо трапиться диво й грецькі політики продемонструють мистецтво домовлятися все одно, на думку багатьох економістів, це лише питання часу, коли Греція залишить валютний союз. На переконання Ганса Вернера Зінна, президента інституту ifo в Мюнхені, тільки вихід з єврозони може допомогти грекам знову звестися на ноги, адже нова стара драхма різко знецінюватиметься. «Це матиме різні наслідки. По-перше, знову приїздитимуть туристи. Потім греки перестануть купувати більше сільськогосподарських продуктів з Франції, ніж вони постачають. Це оживить економіку країни. По-третє, знову повернеться виведений за кордон капітал», - сказав Зінн в інтерв'ю DW. Адже нині, за його словами, рятівні дії тримають на штучному рівні ціни на нерухомість та інше майно, а це не може давати стабільність.

Натомість Вольфганг Франц побоюється нестабільності для всієї єврозони у тому разі, якщо греки залишаться без євро. «Підрахувати вартість виходу Греції з єврозони практично неможливо. Так само як і вартість її подальшого перебування в ній, коли надходитимуть подальші рятівні кредити». Експерт виступає за подальше перебування Греції у єврозоні, оскільки побоюється «зараження, тобто - поширення грецьких проблем на інші країни.

На думку ж Ульріха Катера, головного економіста Deka-банку, «зараження» вже відбулося, адже рефінансування для Іспанії та Італії стає дедалі дорожчим. За десятирічні державні облігації Іспанія у понеділок, 18 червня, мусила платити більше семи відсотків, такою високою ставка не була з часів запровадження євро. Катер вважає, що єврозона постане перед випробуванням на міцність тоді, коли під європейську рятівну парасольку попросяться Іспанія та Італія.