Ліцей № 5 у північно-східній частині Афін виглядає, як мінімум, цікаво та яскраво: будівлю "прикрашають" різнобарвні твори образотворчого мистецтва. Але якби щось залежало від волі учителів, спектр кольорів на стінах був би менш яскравим, адже учбовий заклад розмальований графіті. А це не до смаку педагогам. На одній стіні, наприклад, красується велетенське “А” - символ анархізму, - на іншій виведено напис "Бий фашистів".

У Греції діти спочатку шість років вчаться в початковій школі, потім ще впродовж трьох - у гімназії. Останні шкількі роки греки, як правило, проводять у класичних  ліцеях. Звідти вони можуть поступати до вищих навчальних закладів.

Антикварний інтер’єр

Нині чимало грецьких гімназії та ліцеїв виглядають майже так само як і чверть століття тому. Не виключення й ліцей № 5: парти й стільці - в стилі 70-х років; хімічна лабораторія - це не що інше, як звичайний робочий стіл, на якому виставлені пальник Бунзена, скляні пробірки та інше приладдя. ”Інша лабораторія сучасніша, - каже директор Павлос Пердікакіс. - У нас є бібліотека, хімічна та фізична лабораторії, комп'ютерний клас, спортзал, баскетбольний та волейбольний майданчики”. Для небагатого району Афін, де розташовано цей ліцей, він справляє ще солідне враження.

Ближче до учня

У ліцеї навчається 240 учнів. Директор знає кожного по імені. Спілкуються вони дружньо. Керівник не злиться навіть тоді, коли діти під час перерви вриваються до його кабінету. Директор з 30-річним професійним досвідом здається аж випромінює професійний авторитет: хоч і наполегливо, але у доброму тоні, він просить покинути приміщення. Очолює ліцей Пердікакіс уже тринадцятий рік. Викладати він майже не встигає, більшість часу забирають керівничі будні.

25 із 30 вчителів ліцею працевлаштовані на постійній основі. Це непоганий показник, каже Ніколаос Папакрістос. Він президент профспілки вчителів OLME і захищає інтереси 80 тисяч викладачів, які працюють у гімназіях і ліцеях. “Нам бракує близько двох тисяч учителів. У віддалених від столиці регіонах, наприклад, на островах, не вистачає вчителів навіть з основних предметів - грецької, фізики, хімії та математики”, - пояснює Папакрістос.

Шкільні екскурсії – розкіш

За словами директора Пердікакіса, криза не оминула ліцей: бюджет помітно скоротили. Також, як зазначає директор, у самих батьків стало менше коштів. Для багатьох одноденні екскурсії на природу, для якої необхідно купити квиток на автобус за три євро, стали розкішшю. І перекусити в їдальні тепер може далеко не кожен.

Між тим, за останні роки греки звикли винаймати для своїх дітей репетиторів. Тут якісно налагоджена мережа приватних педагогів. Можна знайти уроки на будь-який смак: в групі або індивідуально. Деякі компанії, що пропонують репетиторські послуги, мають мережі по всій країні.

Така система позашкільної освіти є наслідком того, що упродовж звичайного навчального процесу в учнів практично немає серйозних іспитів. Справді складним є лише випускний екзамен. От школярам і доводиться зубрити матеріал останніх класів за допомогою платних викладачів. На запитання, чому цей матеріал не можна вивчити в обов’язкових та безкоштовних школах, педагоги відповіді не знаходять.

Боротьба з "тіньовою" освітою не врятує

Зазвичай у так званих “репетиторських школах” працюють вчителі, які не змогли працевлаштуватися в державній школі. Одним не вистачає досвіду через те, що, наприклад, багато років вони працювали на віддаленому острові, іншим - зв'язків. У Греції от уже багато десятиліть поруч з “тіньовою економікою” панує і свого роду “тіньова освіта”.

Якщо прикрити “тіньову освіту”, тоді тисячі репетиторів опиняться без доходів, а в державних школах і надалі не вистачатиме кадрів. Працевлаштувати “репетиторів” у звичайні школи не вдасться, оскільки для цього не вистачить грошей, пояснює президент профспілки вчителів Папакрістос. Вчителів отримують нині на 40% менше грошей, ніж раніше: початкова вчительська зарплата зараз складає вже не одну тисячу євро, а - 629 євро. Максимально грецький вчитель може заробити півтори тисячі євро. “Витрати на освіту скоротилися більше, ніж на половину, така політика трійки (кредиторів у складі Міжнародного валютного фонду, Європейського центробанку та Єврокомісії – ред.)”, - пояснює Папакрістос.

Він представляє інтереси вчителі державних шкіл, які, за його словами, на відміну від приватного сектору, завжди платили податки. А як щодо тисячі “кумівських” посад на державній службі? Ніколас Папакрістос стверджує, що в освіті такої ситуації немає. Стає зрозумілим, що чиновник не відстоює інтереси ані учнів, ані всіх вчителів. Складається враження, що він зовсім не зацікавлений у побудові ефективної системи освіти, і що й у майбутньому “кумівство” гальмуватиме прогрес у Греції.