Реформи, корупція, Донбас, двостороннє економічне співробітництво та візовий режим. Такими були теми перемовин канцлерки ФРН Анґели Меркель з Володимиром Гройсманом, який 27 червня прибув у Берлін зі своїм першим візитом на посаді прем’єр-міністра України.

Під час спільної прес-конференції за результатами переговорів політики з власної ініціативи не стали згадувати наслідки британського референдуму та його можливого ефекту на відносини України з Європейським Союзом. Але журналістів цікавили у першу чергу ці аспекти. І ось чому.

Як пришвидшити реформи?

У Берліні поширюється розчарування процесом втіленням реформ з боку Києва, відчувається певна "втома від України". Німецькі політики розмірковують про те, як пришвидшити процес децентралізації, втілення реформ в адміністративній, економічній та правовій сфері, як посилити боротьбу з корупцією. Деякі з них вважають, що програму МВФ - кредити в обмін на реформи - варто доповнити ще одним стимулом - наданням Києву реальної перспективи приєднання до ЄС.

"Україна - частина Європи, причому не лише географічно, - вказує директор берлінського Фонду імені Генриха Белля Ральф Фюкс. - Їй потрібна чітка перспектива приєднання до ЄС, щоб отримати імпульс для проведення важкого процесу реформ". За словами Фюкса, наявність такої перспективи зменшить опір реформам. Про це свідчить, за його словами, досвід інших країн Східної та Центральної Європи.

Приміром, Болгарія, в якій безпосереднім свідком та учасником процесу реформ був Кнут Абрагам, який очолює нині у відомстві федеральної канцлерки відділ країн Східної Європи. "Ці реформи більшою чи меншою мірою вдалися лише тому, - переконаний він, - що було ясно: врешті-решт, завдяки приєднанню до ЄС ця держава неодмінно зміниться, це було відомо і місцевим олігархам, і всім тим, хто переважно залишався в тіні".

Brexit і візовий режим

Brexit відсунув цю тему на задній план. У російських ЗМІ дещо зловтішно цитують окремих німецьких політологів, які вважають, що після виходу Великобританії з ЄС на планах його подальшого розширення буде поставлено хрест, і в України, як, утім, й у Молдови чи Грузії зникли шанси стати колись членом Євросоюзу. Крім того, доволі неоднозначними тепер виглядають перспективи запровадження безвізового режиму. Чи справді чи це так, запитала DW у канцлерки Анґели Меркель? Ні, не так, відповіла Меркель. Вона нагадала про те, що Україна виконала всі умови, необхідні для скасування візового режиму, затримка ж пов'язана з необхідністю створення в межах ЄС механізму запобігання зловживанням.

Це стосується не тільки України, пояснила Меркель, а всіх країн, громадяни яких зможуть приїжджати в Євросоюз без віз. "Референдуму у Великобританії це жодним чином не стосується", - додала вона і назвала вересень у якості можливого терміну скасування візового режиму з Україною. Володимир Гройсман при цьому вказав, що жодних додаткових умов Україні не поставили, тож "черга тепер за ЄС". Він сподівається на ухвалення остаточного рішення ще цього року.

Складнішою ситуація з шансами України стати повноправним членом ЄС. Brexit справді їх анулював? Володимир Гройсман, як і раніше, бачить свою країну у осяжному майбутньому у складі Євросоюзу. Відповідаючи на питання кореспондента DW, він заявив, що "Україна не має наміру звертати з обраного нею курсу на інтеграцію в ЄС, прийняла європейські цінності, будує правову державу, дотримується прав людини та хоче влитися в європейську спільноту". Асоціацію з ЄС Гройсман назвав хорошим планом на шляху до відповідності стандартам Євросоюзу.

У канцлерки ФРН щодо цього набагато більш стримана позиція, про яку вона неодноразово заявляла і до британського референдуму. "Я відношусь до людей, які не схильні пробуджувати порожні надії, - заявила вона на прес-конференції. - Зараз ми зайняті реалізацією договорів про асоціацію, питання про перспективу приєднання до ЄС не стоїть на порядку денному, але ми готові допомогти Україні у переході на стандарти ЄС".

Гройсман про вибори на Донбасі та його реінтеграцію

Стосовно ситуації на Донбасі, то ні Меркель, ні Гройсман не змогли порадувати журналістів новими ініціативами чи багатообіцяючими заявами. Канцлерка і прем’єр-міністр говорили про порушення режиму припинення вогню, про проблеми українсько-російського кордону, про зобов’язання у контексті мінських домовленостей. При цьому Гройсман кілька разів підкреслив, що не бачить в мінському протоколі нічого іншого, ніж "план реінтеграції українського Донбасу".

Говорячи про вибори на підконтрольних сепаратистам територіях, він заявив, що не допускає варіанту проведення на території України виборів без дотримання стандартів, які діють в інших європейських країнах. Вибори можуть відбутися тоді, пояснив Гройсман, коли будуть створені умови для вільного волевиявлення всіх виборців. А для цього, за його словами, Росія повинна вивести зі Сходу України своїх солдатів, припинити обстріли та роззброїти сепаратистів.