До цього часу українська влада мала би реалізувати вже 90-95 відсотків заходів у межах Антикорупційній стратегії на 2014-2017 роки та Державної програми з реалізації Антикорупційної стратегії. Натомість, згідно з оприлюдненим дослідженням громадських експертів, стратегія виконана лише на 60 відсотків. Одразу три організації, що створили спільний текст дослідження - Центр політико-правових реформ, Transparency International Україна та Реанімаційний пакет реформ - відзначили, що так сталося через те, що в Україні не створена інституційна система протидії корупції.

Влада і далі терпима до корупції

Як заявив керівник проекту дослідження "Комплексна оцінка заходів з антикорупційної політики", доктор юридичних наук Микола Хавронюк, в Україні й досі немає адекватного переліку корупційних злочинів і за цей вид правопорушень зазвичай видається лише "кабінетне хабарництво". Тоді, як наймасштабніша й найнебезпечніша корупція - це розкрадання бюджетних коштів, відзначив експерт. "Ми й досі не знаємо, з чим боремося. Лише чітке визначення в законодавстві поняття злочинів, які відносяться до корупції, дозволить створити систему дієвих антикорупційних органів", - додав Хавронюк.

Згідно з дослідженням, з Державної програми з реалізації антикорупційної стратегії на 2015-2017 роки виконані тільки 78 відсотків завдань, невчасно виконано 18 відсотків і лише чотири відсотки виконані вчасно. 80 відсотків проблем вирішені частково, а кожна п'ята проблема не вирішена взагалі. Самих антикорупційних законів недостатньо й держава мала би створити ефективну систему впровадження антикорупційного законодавства, зазначив Хавронюк.

Експерт Центру політико-правових реформ Дмитро Калмиков нагадав, що деякі зрушення в боротьбі з корупцією відбулися, коли 2014 року Верховна Рада ухвалила низку антикорупційних законів і були створені Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Національна агенція з питань запобігання корупції (НАЗК). Але детективами НАБУ 2016 року направлено до суду лише 69 кримінальних проваджень, що становить тільки півтора відсотки від загальної кількості корупційних злочинів того року. 2016 року позбавлено волі за корупційні діяння в 3,5 рази менше осіб, ніж 2013 року, за часів режиму президента Януковича, сказано в дослідженні.

Хто винен?

Калмиков нагадав, що парламент мав ухвалити ще 30 законів на забезпечення реалізації антикорупційного пакету законодавства, а ухвалив лише 17. Уряд Володимира Гройсмана, як стверджує експерт, і досі не ухвалив пріоритетних завдань з боротьби з корупцією. "Президент має недостатньо повноважень для впровадження антикорупційних заходів, але і він не вніс до парламенту жодного антикорупційного законопроекту і два місяця не підписував ухвалений парламентом закон про створення Державного бюро розслідувань", - заявив Калмиков.

Чи не найбільшої критики експертів зазнала НАЗК. За словами експерта Центру політико-правових реформ Олени Сороки, 2016 року не спостерігалося повноцінної роботи цього органу, але суспільство стало свідком боротьби провладних зацікавлених осіб поставити його у залежність. Експерт "Реанімаційного пакету реформ" Олександр Лємєнов вважає, що додатковим корупційним чинником лишається той факт, що держава досі приховує цілий спектр інформації, яка має бути опублікована для широкого загалу. "Публічна інформація - прерогатива органів влади, а не громадян", - підсумував експерт.

Наслідки для європейського партнерства

Чи можуть у державу, де замість боротьби з корупцією відбувається лише її імітація, прийти іноземні інвестори?  На це, здавалося б, риторичне запитання Микола Хавронюк, тим не менше, має позитивну відповідь. "інвесторам нема чого лякатися, але тільки під конкретні гарантії уряду, що до них не будуть застосовані жодні корупційні практики. Для кількох десятків іноземних компаній уряд може створити таку спеціальну атмосферу, а далі вона може поширитися й на інших", - вважає експерт.

Окрім того, що корупція блокує розвиток вільного підприємництва та рівноправну участь незалежного бізнесу в тендерах на державні закупівлі, вона становить загрозу ще й для безвізового режиму для українців з державами Євросоюзу, переконані експерти. Представник Transparency International Україна Олександр Калітенко зазначив, що лише до України ЄС застосував семирічний режим моніторингу виконання Україною своїх зобов'язань, в першу чергу щодо протидії корупції. "Якщо будуть помічені кроки назад у вже раніше виконаних вимогах ЄС, безвіз буде призупинений", - сказав експерт.