1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Життя у фінансовій блокаді

Інна Купріянова, Донецьк19 лютого 2015 р.

Банківська блокада непідконтрольних Україні територій надала новий імпульс спекулятивному фінансовому бізнесу та тіньовим схемам розрахунків. Люди і підприємці від безвиході пристосовуються до нових умов.

Цінник в одному з супермаркетів Донецька (фото з архіву)
Цінник в одному з супермаркетів Донецька (фото з архіву)Фото: DW/I. Kuprijanova

Радикальне рішення української влади щодо банківської блокади непідконтрольних територій викликало в суспільстві суперечливі реакції. З одного боку, частина громадськості, в тому числі, в самому Донецьку, підтримує жорсткі "економічні санкції" в боротьбі з окупаційним режимом проросійських сепаратистів. Опоненти ж зазначають, що фінансова блокада має зворотній ефект - вона шкодить самій банківській системі України та посилює антиукраїнські настрої в непідконтрольній Києву частині Донбасу.

Згідно з указом президента України, на підконтрольній проросійським сепаратистам території вже три місяці як не працює жоден банк та жоден термінал видачі готівки, повністю припинено обслуговування рахунків громадян. І поки в суспільстві точаться дискусії щодо доцільності такого рішення, пронирливі та заповзятливі знаходять нові можливості, як заробити на фінансовій блокаді.

"Грошові тури"

Отримати власні гроші з рахунку, згідно з президентським указом, можна лише на території, що контролюється Києвом. Це стосується, в тому числі, й рахунків, на які донеччани отримували пенсії та соціальні виплати. За даними міністерства соціальної політики, на сьогодні вже 75 відсотків пенсіонерів непідконтрольних територій переоформили свої пенсії у інших регіонах держави. Для старих та хворих людей вояжувати туди-сюди - це каторга. Однак для перевізників та посередників - прибутковий бізнес.

"За дорогу я віддала 300 гривень водію", - каже донеччанка Надія, яка виїжджала з міста, аби переоформити рахунок для отримання пенсії. Утім, наступного разу жінка їхати не схотіла та скористалася послугами посередника. "Я віддала банківську картку жінці, яку мені порекомендували знайомі. Вона доставила мені пенсію особисто в руки. Її послуги коштували 200 гривень", - розповідає Надія.

Багато людей, за словами жінки, їздять до інших міст України й знімають гроші з рахунків для своїх друзів та знайомих зовсім безкоштовно. "Та взагалі це дуже небезпечно, я знаю випадки, коли за людьми слідкують та грабують" , - додала жінка.

Минаючи кілька блокпостів, мешканці контрольованих "ДНР" територій Донбасу виїжджають для переоформлення банківських рахунків та зняття готівкиФото: Reuters/M. Shemetov

Ажіотажні черги до "мінял"

Більш зручну та сучасну можливість переведення грошей з карткових рахунків донеччан у готівку пропонують пункти обміну валют, які "кришують" бойовики так званої "Донецької народної республіки" ("ДНР"). Такі обмінні пункти розташовані, як правило, поблизу великих супермаркетів. Там за 10 відсотків "комісійних" за допомогою інтернет-банкінгу гроші з рахунку клієнта перераховують на рахунок іншої людини, а замість цього видають готівку. Зараз, коли в Донецьку відносно спокійно, до цих пунктів встановлюються величезні черги за попереднім записом. "Я навіть записалася в чергу, щоб отримати готівку. Чоловіку, який стояв переді мною в черзі, така послуга коштувала 400 гривень. Коли я почула вартість послуги, відразу ж відмовилася. Це ж просто шахрайство. Чому я маю комусь віддавати свої гроші? ", - обурено каже донеччанка Світлана.

Торгівельні центри пропонують інтернет-оплату

До різноманітних трюків вдаються і самі торговельні мережі. "Я знаю, що один з супермаркетів видає сертифікати на суму 2000 гривень. При цьому знімаються гроші з картки, але покупець втрачає до 200 гривень. Ця процедура так само робиться через інтернет", - розповідає донеччанин Сергій. Водночас в іншому супермаркеті, який належить до роздрібного бізнесу компанії СКМ донецького бізнесмена Ріната Ахметова, за допомогою інтернет-оплати здійснюють розрахунок на конкретну суму окремої покупки, ділиться донеччанин своїми спостереженнями. "Ця послуга абсолютно безкоштовна. Тому в цьому магазині завжди величезні черги біля каси", - каже він.

На запит DW у прес-службі однієї відомої української торгівельної мережі пояснили, що всі POS-термінали в їхніх магазинах на непідконтрольних Києву територіях були відключені ще в листопаді минулого року. Тим не менше, громадяни і підприємства можуть здійснювати оплату, використовуючи інтернет-канали, розповідають у прес-службі. "Тож і магазини цієї мережі наразі тестують послугу інтернет-оплати без жодних комісій. Такі операції здійснюються виключно в рамках правового поля України", - наголосили у торговельній мережі.

Війна війною, а бізнес - бізнесом

Утім, прозорі фінансові послуги - скоріше виняток на непідконтрольній території Донбасу. Грошовий оборот у цих містах і селах Донеччини переважно готівковий, зазначає в спілкуванні з DW голова Фонду підтримки підприємництва в Донецькій області Тетяна Шашкова.

За її словами, малий бізнес у цьому регіоні хоч трохи й оживає, але через відсутність банківської системи він просто не має можливості працювати легально та прозоро, зауважує експертка.

Із цим погоджується і голова громадської організації "Клуб підприємців Донбасу" Петро Тесновський. Він зауважує, що попри всі можливі санкції задушити товарно-грошові процеси неможливо. "Якщо підприємцю потрібна готівка, то він знімає її зі свого рахунку в українському банку. I завдяки встановленим корупційним схемам на блокпостах (на лінії зіткнення українських військових та проросійських сепаратистів - Ред.) питання провозу готівки, так само як і товарів, вирішується стабільно", - зазначає експерт, посилаючись на інформацію самих підприємців, які працюють у регіоні.

"Це, в принципі, влаштовує всі сторони. А підприємці чітко розуміють правила гри, які є, і тому витрати на блокпостах закладають в вартість товару", - зазначає Тесновський. За його словами, наївно думати, що в умовах війни кудись зникають корупційні схеми. Навпаки, всілякі блокади лише сприяють їхньому створенню, зауважує експерт.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW