З наступного року в Україні планується надавати споживачам субсидії та пільги у вигляді грошей на їхні рахунки. Розпочати монетизацію державної допомоги з першого січня нещодавно обіцяв український прем'єр-міністр Володимир Гройсман, а вже на початку цього тижня міністерство соціальної політики фіналізувало проект відповідної постанови. Внести її на розгляд уряду у відомстві планують вже найближчим часом.

За задумом міністерства, вся сума урядової допомоги надходитиме на банківський рахунок субсидіанта в державному банку. Щоправда, такий рахунок матиме спеціальний режим використання: планується, що гроші з нього, в першу чергу, будуть використовуватися для оплати комунальних послуг. Сам процес обіцяють максимально автоматизувати. "Щоб основне навантаження лягло на управління соцзахисту, банківські установи та надавачів послуг і українцям не довелося бігти в банк відкривати рахунки чи доносити додаткові документи", - запевняють у міністерстві.

Брак деталей

Згідно з повідомленням міністерства, з січня гроші почнуть надходити на рахунки лише тим, хто вперше звертається за допомогою. З травня перевести на монетизовані субсидії мають приблизно три мільйони домогосподарств, які вже давно користуються субсидіями чи пільгами. Крайній термін, до якого на нову модель допомоги мають перевести всіх отримувачів, - це жовтень 2019 року.

Раніше Гройсман заявляв, що субсидіями в 2017 році користувались 6,5 мільйона з 14 мільйонів домогосподарств. З огляду на такі цифри експерт коаліції "Енергетичні реформи" Андрій Перевертаєв зауважив, що, враховуючи значну кількість субсидіантів, встигнути в запропоновані уряду терміни може бути непросто. "Для порівняння, в середньому у ЄС отримувачами подібної допомоги є близько 5-7 відсотків від загальної кількості споживачів", - додає експерт.

Аналогічні побоювання має й голова Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг Андрій Герус. За його словами, цього року кількість отримувачів субсидій може досягнути 50 відсотків від усіх домогосподарств, а закладена на них у бюджеті сума сягає 50 мільярдів гривень, тому адмініструвати таку велику кількість субсидіантів та "живих" грошей буде надзвичайно складно. "Все це звучить надзвичайно добре і правильно. Але хочеться, аби воно так само добре й правильно працювало", - ділиться своїм скепсисом Герус. 

Зняти більшість сумнівів могла б більш докладна інформація щодо подальших дій уряду. Але, за словами Перевертаєва, з оприлюднених даних досі не зрозуміло, як монетизація відбуватиметься технічно. "Умовно кажучи, як це буде відбуватися для звичайного пенсіонера? Йому доведеться самому відкривати рахунок, це відбудеться автоматично? Усе це досі невідомо", - зазначає Перевертаєв. 

Боротьба за заощадливість

У міністерстві соціальної політики кажуть, що в разі, якщо родина заощаджувала ресурси, то за підсумком опалювального сезону залишок коштів на рахунку можна буде використати на власний розсуд.

На думку керівника київського Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, така ідея має декілька вад. "Варто було закріпити можливість використовувати надлишкові кошти виключно на програми енергоефективності, аби монетизація працювала лише для своєї головної мети - зменшення споживання, а не для задоволення інших потреб субсидіантів на додачу", - відзначає експерт.

Але найголовніше, впевнений Харченко, це простір для зловживань, який може відкрити ця ідея. Навіть зараз, згідно з даними українського міністерства фінансів, більше 68 тисяч осіб в Україні отримують декілька субсидій за різними адресами, а зусилля міністерства з верифікації допомогли попередити неефективне використання 5,9 мільярда гривень. "Якщо ж надлишок грошей можна буде отримувати готівкою, то простір для махінацій стає набагато ширшим", - відзначає експерт. Тому, на його думку, громадськості треба уважно стежити за тим, як запускатиметься монетизація та чи будуть у її механізмі запобіжники від можливих зловживань.

Розділяючи ці побоювання, голова Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг Андрій Герус додає, що навіть така недосконала монетизація все одно є набагато кращою, ніж старий підхід. Адже "живі гроші" на власних рахунках для сплати за квитанціями мають набагато більший стимул до економного споживання, ніж субсидія, що просто дозволяє спожити безкоштовно певний обсяг комунальних послуг. "Ці гроші так чи інакше виділялися б з бюджету, але цей варіант змушуватиме українців споживати менше", - каже експерт. Він упевнений, що в ситуації, коли треба одночасно підвищувати ціни на газ, компенсувати втрати для найбідніших верств населення з бюджету та стимулювати економне споживання, знайти ідеальне для усіх рішення просто неможливо.

Тимчасове полегшення

Процес монетизації субсидій не вплине на правила надання державної допомоги, запевняють урядовці. Як і раніше, обсяг допомоги визначатиметься розміром витрат на комунальні платежі та доходами громадян. "Змінюється лише алгоритм її виплати", - зазначається у опублікованому документі.

Утім, Перевертаєв вважає, що монетизація субсидій вже згодом матиме наслідком перегляд норм споживання комунальних послуг, на які виділяється субсидія, у бік їхнього зменшення, а разом із цим - і розміру допомоги. Погоджується із ним і Герус. "Норми будуть утискатися, але це буде розведено у часі. Цієї весни критерії надання субсидії також зробили жорсткішими, а вже восени підняли тарифи та почали говорити про монетизацію", - пояснює експерт.