Пакет фінансової допомоги для Греції? Хіба це перший?

Звісно, це вже не перший пакет допомоги. Іноземні кредитори вже двічі надавали Греції нові пакети допомоги на сукупну суму 240 мільярдів євро, аби відвернути банкрутство. Утім, це допомогло лише тимчасово. Зараз країна знову стоїть на порозі банкрутства. 20-го серпня Афінам слід повернути близько трьох мільярдів євро боргу перед Європейським центробанком. А цих грошей Афіни не мають. Згадану суму боргу Греція зможе сплатити лише завдяки кредитам у межах нового пакету допомоги.

Розраховуватися за боргами завдяки новим боргам. Хіба це нормально?

Це питання непокоїть багатьох у Європі. Нові кредити дають країні лише невеличкий перепочинок. Сукупний борг Греції - 300 мільярдів євро. А новий пакет допомоги - зараз говорять про 86 мільярдів євро - лише збільшить заборгованість. Навіть тоді, коли Афінам списали у 2012 році майже 100 мільярдів євро, вже за півроку сукупна сума боргу була майже такою ж, адже економіка вже впродовж років переживає спад. Саме з цих міркувань уряд Фінляндії відхилив ще один пакет допомоги Греції, бо, за його словами, дотеперішні методи порятунку виявились неефективними. У Німеччині також лунає критика з цього приводу. Але в цілому федеральний уряд Німеччини виступає за пакет допомоги. Цікаво, що навіть прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас спочатку відхилив ще один пакет допомоги, адже пов’язані з ним вимоги кредиторів він назвав "шантажем".

А навіщо тоді переговори?

Спочатку йдеться про конче необхідні заходи. Терміни погашення кредитів мають дотримуватись. В іншому разі, грецька держава може безконтрольно збанкрутувати. Крім того, наразі чимало грецьких банків переживають скрутні часи і їх слід підтримати. Якщо дозволити Греції просто збанкрутувати, то, ймовірно, наслідком міг би стати економічний та політичний хаос. Це могло б зачепити інші країни-члени Єврозони. Як наслідок, увесь Євросоюз перебував би у критичній ситуації. А цього ніхто не хоче. Тож саме тому кредиторам знову доведеться розвести руками та сплатити.

Але ж вони цього не роблять без відповідних кроків з боку Афін, чи не так?

Кредитори завжди вимагали від грецької сторони кроків у відповідь у вигляді заходів з економії, структурних реформ та приватизації. Проте багато чого з цього Афіни не виконали, або обмежилися лише половинчастими заходами. Тож і не диво, що Ципраса обрали за недвозначну обіцянку, покінчити з політикою економії. Через це він зараз теж опинився у скрутному становищі всередині власної партії. Критики з лівого крила його і так лівої політичної сили закидають йому зраду. Нещодавні реформи Ципрас зміг протягти через парламент лише за допомогою опозиції. Цілком можливо, що на партію СИРІЗА чекає розкол, а на Грецію чекають перевибори до парламенту восени. Про дострокові вибори вже говорять цілком відкрито.

Чи не мають рацію ті, хто каже, що заборгованість Греції просто занадто висока?

Багато-хто вважає борг Греції таким великим, що країна не зможе розплатитися з боргами навіть за сприятливого економічного розвитку. Крім того, вважається, що борги придушують економічний розвиток. Зокрема, Міжнародний валютний фонд (МВФ) дедалі частіше виказує сумнів у цьому питанні з вимогою ще одного списання боргу Греції. А ось європейські кредитори вказують на той факт, що Греції вже і так надають гроші під вкрай низькі відсотки та триваліші терміни погашення боргів, а це і є, на їхній погляд, непрямий спосіб простити борг. З внутрішньополітичних мотивів більшість політиків поза межами Греції уникають виразу "списання боргу", тобто класичної відмови від боргів позичальника з боку кредиторів. Населення країн-кредиторів і чути про таке не хоче.

А яким буде перебіг подій, якщо все вляжеться?

Згідно із щойно досягнутою домовленістю між Афінами і кредиторами, Греції обіцяні нові кредити в обмін на конкретні реформи, а також заходи заощадження і приватизацію. Так само, як і з іншими пакетами допомоги, кредити видаватимуться частинами - в залежності від темпу втілення реформ. У такому разі грецький парламент міг би у четвер, 13 серпня, ратифікувати угоду. А наступного дня, тобто в п’ятницю, 14 серпня, міністри фінансів країн-членів Єврозони змогли б теж дати свою згоду цій угоді. Згодом документ мають ратифікувати також парламенти цілої низки країн, у тому числі і німецький Бундестаг. Попри певний опір у німецькому парламенті - а він зростає з кожною новою акцією порятунку Греції - канцлерка Анґела Меркель зможе розраховувати за рахунок підтримки з боку Великої коаліції на солідну більшість.

Чи дасть новий пакет допомоги остаточну відповідь на питання щодо дефолту Афін?

У жодному разі. Все залежить від того, чи грецький уряд дійсно візьметься за глибинні структурні реформи в державі та підвищить конкурентоспроможність грецької економіки. Навіть тоді країні, ймовірно, знадобиться чимало часу, щоб оговтатися у фінансовому відношенні. Можливо, колись згодом знадобиться ще одне списання боргу. Але якщо Греція відмовиться від реформ, то питання про державне банкрутство може дуже скоро знову постати. У цьому разі Афіни не зможуть розраховувати на будь-яке порозуміння з боку кредиторів. Тоді виходу Греції з Єврозони, швидше за все, не вдасться уникнути.