Гроші для «східних партнерів» - не панацея, а сигнал
24 лютого 2009 р.
За словами Жана Ассельборна, те, що видається великою сумою, насправді нею не є. “На сім країн цю суму буде поділено. Окрім цього, її видадуть не одразу, а розділять на кілька років”,- сказав міністр закордонних справ Люксембургу. Водночас Ассельборн наголошує, що навіть за таких умов у країнах Східного партнерства можна багато чого досягти. Адже Євросоюзу вже вдалося зробити багато перетворень на краще у регіоні Середземномор'я, куди ішла більша частина грошей Євросоюзу у межах політики добросусідства.
Французи сумніваються в ефективності допомоги
Водночас Франція виступила проти виділення додаткового фінансування країнам Східного партнерства. За словами Бернара Кушнера, ці гроші не допоможуть, приміром, Україні вийти з фінансової кризи. Глава ж люксембурзького МЗС вважає, що настав час звернути увагу на Схід. “Ми хочемо тепер надати позитивний сигнал таким державам як Україна, Азербайджан, Грузія”,- говорить Ассельборн.
Чвари через Лукашенка
За його словами, єдиним питанням, з приводу якого виникають суперечки серед членів ЄС, залишаються плани включити до політики Східного партнерства Білорусь. “Великі дебати виникли навколо Лукашенка, оскільки усі знають, що він не є демократом чистої води”,- зауважує Ассельборн. З іншого боку, за допомогою політичної ізоляції у Білорусі навряд чи вдасться досягти позитивних зрушень — вважає політик.
Тетяна Карпенко