Раз на два місяці студентка Леся отримує від своєї матері, яка вже багато років працює в Італії, 400 євро на проживання. "До девальвації гривні було на сотню більше, - зізнається в розмові з DW молода львів'янка. - Утім, тепер і цього достатньо". Гроші, за її словами, мама передає через фірму, яка займається пасажирськими перевезеннями в Україну. За свої послуги перевізник забирає п'ять відсотків від суми, яка передається, пояснює дівчина. "Однак мама знає цих людей десяток років і довіряє їм, а банкам - не надто. У разі чого, вона знатиме, з кого спитати, а от державі нічого не доведеш", - каже дівчина.

Те, що українські заробітчани передають додому з-за кордону дедалі менше грошей, підтверджує і офіційна статистика Національного банку України. Так, за перший квартал 2015 року заробітчани переказали в Україну 1,03 мільярда доларів США, що на 33 відсотки менше, ніж за аналогічний період минулого року. Причому, найвідчутніше скоротились перекази з Росії - на 18 відсотків. З Німеччини, Італії та США - на два відсотки.

Старі перевірені методи

Загалом заробітчанські гроші в Україну надходять трьома шляхами: через міжбанківські перекази, міжнародні платіжні системи та неформальні канали. Згідно з даними НБУ, найбільший спад переказів спостерігається саме у платіжних системах - майже на 60 відсотків. Приміром, у першому кварталі минулого року заробітчани переказали цим шляхом понад 707 мільйонів доларів, а цьогоріч - лише 422 мільйони. Між тим неформальними каналами в Україну надійшли 148 мільйонів доларів, підрахували в НБУ.

Утім, експерти переконані, що через неформальні канали - за допомогою знайомих або фірм-перевізників - заробітчани передають в Україну значно більше грошей. "Минулі дослідження засвідчили, що цифри неформальних переказів співмірні з формальними шляхами, тобто ідеться десь про 30 відсотків від загальної суми переказів", - наголошує у коментарі DW Олексій Позняк, керівник відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи. Розрив з офіційними даними він пояснює тим, що НБУ у своїх розрахунках уже кілька років притримується цифри у 16-17 відсотків, як це було рекомендовано у свій час МВФ. Експерт переконує, що нині структура передачі грошей дещо змінилася. З огляду на нестабільну економічну ситуацію, заробітчани дедалі частіше повертаються до старих, перевірених методів - "з рук в руки".

Причини спаду

Тож якщо про обсяги неформальних переказів можна тільки здогадуватись, формальні канали таки зазнають спаду, що і доводять статистичні дані. Фахівці бачать у цьому кілька причин: значно поменшало заробітчан у Росії - так званих короткострокових мігрантів, які заробляли і передавали гроші, залучаючи при цьому банківську систему, каже Олексій Позняк. До того ж заробітки в Росії теж знизились через девальвацію рубля, додає він.

Інший чинник - це "загальна міграція". "Коли заробітчанин, який вже обжився в одній з країн Європи, перевозить рідних до себе, потреба у передачі грошей зникає", - пояснює Позняк. І така тенденція нині стає поширеною в Україні, запевняє експерт Інституту демографії і соціальних досліджень.

Адміністративні "помилки"

Економісти ж кажуть, що спад був прогнозованим. "Як тільки в Україні девальвує національна валюта, одразу скорочуються обсяги грошових переказів з-за кордону", - зазначає експертка з питань міграції Аналітичного центру CEDOS, економістка Олександра Слободян. Очевидно, мігранти намагаються забезпечити певний рівень доходу родини в нацвалюті, пояснює вона. При цьому експертка нарікає і на дії українського регулятора: "Обсяги переказів в доларах впали і через адміністративні заходи, до яких вдався національний банківський регулятор задля стабілізації валютної ситуації в Україні. Зокрема, через обмеження максимальної суми виплат з рахунків на добу в іноземній валюті та заборону видачі готівки в іноземній валюті за електронними платіжними засобами".

Особливо негативно, на думку експертки, на ситуацію вплинула постанова НБУ від 2 вересня 2014 року, згідно з якою перекази з-за кордону обов'язково конвертувалися у гривню. Хоча постанова була чинна менше одного місяця, каже Слободян, але вона "насторожила" заробітчан, і відтоді обсяги переказів через платіжні системи різко впали.

А що ж держава?

Оскільки грошові перекази є важливим джерелом надходження іноземної валюти в Україну, в інтересах держави не створювати додаткових перепон, наголошує Олександра Слободян. За її словами гроші заробітчан нині становлять близько 6 відсотків ВВП країни, і це важливий чинник для стабільної валютної ситуації в країні. Навіть, якщо це "споживчі" гроші, так чи інакше вони залучаються в економіку країни та йдуть на підтримку і розвиток окремих її галузей: харчову, будівельну, а також легку промисловість, запевняють опитані DW експерти.

А от про створення національної програми ефективного залучення в економіку країни заробітчанських грошей держава досі не подбала. При тому, що у 2013 році заробітчани перерахували в Україну 8,5 мільярда, а у 2014 році 6,5 мільярда доларів.