1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Грузія зближується з НАТО попри роздратування Москви

6 травня 2009 р.

У Грузії проходять навчання НАТО. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров назвав це «відкритою провокацією». Попри тиск російської сторони, співпраця Грузії з НАТО набирає обертів.

У навчаннях НАТО у Грузії беруть участь більше тисячі військових.Фото: picture-alliance/ dpa

Набуття членства в НАТО президент Михаїл Саакашвілі оголосив одним з пріоритетів у зовнішній політиці країни ще п’ять років тому. Тоді президент запевняв, що План дій з набуття членства в Альянсі (ПДЧ) Тбілісі отримає вже 2008 року. Однак його оптимізм був безпідставним. Причин для того багато: по-перше, Грузія так і не стала повною мірою демократичною державою. По-друге, частина членів НАТО не готова через Грузію псувати відносини з Росією, яка категорично протестує. Серпнева війна в Південній Осетії лише ускладнила ситуацію.

Утім, адміністрація Саакашвілі продовжує наполягати на якнайшвидшому приєднанні до Альянсу, яке «має убезпечити країну від північного агресора». Росія не розв’язала би війну в Південній Осетії, якщо Тбілісі на той момент вже мав би ПДЧ, вважає заступниця міністра закордонних справ Грузії Ніно Каландадзе. «Росія побачила, що всередині Альянсу немає єдності і розцінила це як слабкість. Але Росія у цій ситуації зайде лише настільки далеко, наскільки їй це дозволити», - каже Каландадзе.


Захист національних інтересів


Поки Росія заходить дуже далеко. Після серпневої війни Москва негайно визнала Абхазію і Південну Осетію незалежними державами. Відтоді присутність російських військ у цих провінціях постійно збільшується. Протести Грузії залишаються безрезультатними. Захистити свої національні інтереси країна може лише у складі НАТО, переконаний глава пропрезидентської фракції у парламенті Грузії Петре Тіскарішвілі. «Ми почувалися би безпечніше, якщо ми були би частиною ширшої спільноти дружніх до нас країн. Адже, на жаль, ми відчуваємо постійну загрозу з боку нашого північного сусіда», - каже депутат.

Михаїіл Саакашвілі.Фото: AP

Президент Саакашвілі останнім часом постійно наголошує на необхідності посилювати армію і повторює, що грузинська артилерія у серпні «дуже добре дала відсіч нападникам». У Південній Осетії такі висловлювання сприймають як погрози. Тому опозиційні політики у Грузії закликають президента відмовитись від мілітаристської риторики.


Критика з боку опозиції


«Грузія надто маленька і надто слабка, аби проводити незалежну політику відносно Росії. Всі ці висловлювання Саакашвілі, спрямовані на те, щоби роздратувати Росію, мають припинитися. Всі ці спроби виставити себе демократом, а Путіна – диктатором із 19-го століття, або заяви, що сучасна грузинська армія сильніша за допотопну російську – всьому цьому треба покласти край», - закликає Давид Усупашвілі з опозиційного «Альянсу за Грузію».

Акція протесту перед парламентом Грузії.Фото: AP

Протягом вже майже місяця демонстранти на вулицях Тбілісі вимагають відставки президента Саакашвілі. Йому закидають авторитаризм, утиски свободи преси і незалежності правосуддя. Поки у Грузії немає демократії, країні не треба обіцяти членства в НАТО, вважає Каха Кукава з опозиційної Консервативної партії.


«Потрібні демократичні реформи»


«Ми дуже вдячні нашим німецьким і французьким партнерам, які нам пояснюють, що швидке приєднання до Альянсу на даний момент неможливе. На відміну від американців і східноєвропейських членів НАТО, які займаються лише пропагандою щодо членства Грузії в Альянсі, генеральний секретар Альянсу Яап де Хооп Схеффер чітко сказав: Грузії потрібні не військові, а демократичні реформи. От де ключ до членства в НАТО», - каже опозиційний політик.

Попри різні бачення шляху Грузії до НАТО, усі провідні політичні сили країни виступають за приєднання країни до Альянсу. Підтримує цей курс і населення: минулого року на референдумі за членство в НАТО висловилися 70 відсотків грузинів.


Автор: Ґезіне Дорнблют/Євген Тейзе

Редактор: Володимир Медяний

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW