У Грузії знову розгорілася дискусія з приводу участі національної збірної в зимових Олімпійських іграх 2014, які проходитимуть у Сочі. Прихильники бойкоту сочинської Олімпіади з боку Грузії називають декілька причин. По-перше, встановлення російськими прикордонниками огорожі на умовному кордоні із самопроголошеною республікою Південна Осетія. Крім того, Абхазія та Південна Осетія стали незалежними суб’єктами в системі заявок про надання акредитації журналістам для висвітлення Олімпіади. Третьою причиною стала участь у національній естафеті Олімпійського вогню військового пілота Івана Нечаєва, якого росіяни оголосили героєм серпневої війни 2008 року.

Громадський протест

8 жовтня в Грузії розпочалася акція зі збору підписів під онлайн-петицією "Протест проти сочинської Олімпіади". Петиція адресована прем’єрові Бідзині Іванішвілі, президентові НОК Грузії Лері Хабелову й міністрові з питань спорту та молоді Левану Кіпіані. За тиждень під нею підписалися майже десять тисяч громадян. Одна з ініціаторів цієї акції Ека Гігаурі, виконавчий директор Transparency International-Georgia пояснила, що мета петиції - "виразити громадський протест проти російської агресії".

"Влада мусить ухвалити зважене рішення. У випадку відмови від участі вони можуть розраховувати на підтримку населення. Але якщо влада й Національний комітет Олімпійських ігор все ж вирішать їхати, то вони змушені будуть пояснити своє рішення людям. Поки що ми бачимо, що Росія продовжує свої агресивні дії, а грузинська влада намагається бути конструктивною", - відзначає Гігаурі.

Серед прихильників бойкоту – НГО "Вільна зона", яка повідомила про намір проводити біля бізнес-центру Іванішвілі перманентні акції протесту проти участі Грузії в сочинській Олімпіаді. Крім того, свою "антисочинську" позицію 11 жовтня перед будівлею Міністерства спорту продемонстрували грузинські студенти. А 13 жовтня в Тбілісі пройшла рок-акція під назвою "Бойкот Олімпіади в Сочі".

Хто зацікавлений у бойкоті?

Тема бойкоту Ігор у Сочі була особливо популярна, коли при владі був уряд президента Михайла Саакашвілі. Проте коаліція "Грузинська мрія", яка перемогла на парламентських виборах на чолі з Бідзиною Іванішвілі оголосила нормалізацію стосунків з Росією одним зі своїх головних пріоритетів.

Іванішвілі заявив, що Грузія повинна брати участь в Іграх-2014, відзначивши, що вони стануть тістом для грузинсько-російських стосунків, а грузинська сторона повинна зробити все для забезпечення безпеки під час проведення Олімпіади. Пізніше Національний олімпійський комітет Грузії офіційно підтвердив свою згоду на участь у зимових Олімпійських іграх у Сочі.

Нині грузинська опозиція вимагає від влади принципових кроків. Саакашвілі закликав НОК Грузії переглянути і "ухвалити правильне рішення" у зв’язку з участю грузинських спортсменів в Олімпіаді. А представники його партії "Єдиний національний рух" запропонували грузинській національній збірній виступати під олімпійським, а не грузинським прапором.

Грузію на Олімпіаді представлятимуть чотири спортсмени. Вони кажуть, що не втручаються в політику й готові підтримати будь-яке рішення влади й Олімпійського комітету.

Горда самотність

З тими, хто виступає за бойкот сочинської Олімпіади, не погоджується директор Кавказького інституту стратегічних досліджень Мамука Арешидзе. За його словами, це не принесе жодної вигоди Грузії. "Бойкот маленької країни, тим паче під час зимової Олімпіади, де ми від сили можемо виставити чотирьох спортсменів, нічого не вирішить. Досягти результатів можна, якщо провідні країни чи кілька країн одночасно відмовляться від участі в Іграх. А гордо стояти на самоті, може, й красиво, але політично не доцільно", - зазначає Арешидзе.

На його думку, в очах світового суспільства в Росії нині немає аргументів проти грузинської влади: "У випадку бойкоту з боку Тбілісі вона може сказати, що Грузія не виконала обіцянки допомогти в питанні безпеки на Олімпіаді, і в разі якихось неприємностей може все звалити на Грузію".

Важкий вибір

Уперше 7 жовтня з боку керівництва Грузії прозвучали достатньо різкі заяви з приводу провокацій з боку Росії й можливості "у випадку подальшої політизації Ігор ухвалити відповідне рішення, щоб захистити свою гідність".

Держміністр з питань реінтеграції Паата Закарейшвілі вважає, що грузинське керівництво перебуває нині під великим тиском опозиції, громадського суспільства Грузії та Росії. Міністр вважає, "Росія зацікавлена в тому, щоб грузини не брали участі в Олімпіаді, тому постійно здійснює провокації", а "Національний рух" зацікавлений у тому, щоб набивати собі ціну на цій ситуації й дискредитувати керівництво.

Олімпійський комітет Грузії заявив, що неприпустимо, коли в естафеті бере участь факелоносець, який п’ять років тому бомбардував Грузію. НОК і очільники Грузії тим не менше побоюються, що неучасть у Сочі-2014 сприйметься як бойкот Міжнародного олімпійського комітету, а не Росії. А це негативно відіб’ється на розвиткові грузинського спорту.

Спецпредставник прем’єра з питань РФ Зураб Абашидзе вважає, що рішення про участь країни в Олімпіаді не повинне ухвалюватися на емоційному ґрунті, а Грузія ще має час для роздумів.