Deutsche Welle: Контактна група з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі нещодавно у Мінську визначила пріоритетні території для розмінування. Воно вже розпочалося?

Александр Гуґ: Наша місія повідомляла про рішення контактної групи щодо розмінування на початку березня. Було домовлено передусім про розмінування пріоритетних територій, де знаходяться важливі об'єкти інфраструктури, щоб відкрити доступ до них ремонтних бригад.

Спецмісія ОБСЄ контролює процес розмінування?

Ми ведемо моніторинг цього процесу. Контроль і відповідальність за його проведення покладена на українські збройні сили, на так звані "ЛНР" і "ДНР", а також на Спільний центр з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін. А завдання нашої місії - моніторити та документувати, чи виконують сторони те, про що домовилися.

За вашими оцінками, наскільки успішно просувається розмінування в східній Україні?

Cпецмісія ОБСЄ повідомляє у своїх щоденних звітах, що сторони почали обносити огорожами заміновані території. Проте для того, щоб місцеві жителі могли пересуватися вільно і безпечно на цих територіях, залишається зробити ще дуже багато.

Чи є у вашому розпорядженні статистки жертв вибухів мін на Донбасі?

ОБСЄ не веде такої статистики. Це завдання сторін, які відповідають за надання допомоги тим, хто постраждав від вибухів мін. Але у більшості випадків жертвами стають мирні жителі, які намагаються перетнути лінію розмежування. Так, наприклад, у Станиці Луганській, де є певні труднощі з переходом лінії розмежування через пропускний пункт, люди на власний ризик переходять її в обхід, потрапляють на мінні поля, отримують поранення і навіть гинуть. Тому дуже важливо пояснювати цивільному населенню всі пов'язані з цим небезпеки. Спеціальна моніторингова місія (СММ) ОБСЄ підтримує розповсюдження спеціальних листівок, які поширюється серед місцевих жителів з обох сторін лінії зіткнення, в яких детально розповідається про такі ризики і даються поради, як правильно поводитися, аби не наразити себе на небезпеку.

Яким чином визначаються заміновані території, можливо, сторони мають у своєму розпорядженні якісь карти?

Згідно з мінськими угодами, сторони зобов'язані обносити огорожами заміновані території і позначати їх спеціальними помітними написами-застереженнями, з яких має бути чітко зрозуміло, що дана територія замінована.

На вашу думку, у чому полягають труднощі і особливості розмінування на Донбасі?

По-перше, території, які мають бути розміновані, дуже великі. Друга проблема полягає в тому, що розмінування часто відбувається там, де ще відбувається бойова активність. І якщо процес розмінування в таких випадках неможливий, то сторони повинні хоча б огороджувати та позначати заміновані території, щоб вберегти мирне населення, а вже на пізнішій стадії, коли сапери зможуть спокійно виконувати свою роботу, провести саме розмінування.

Хто проводить розмінування територій, які не контролюються українським урядом?

Це сапери, спеціалісти з вибухових пристроїв. Я не знаю, який досвід мають ці люди. Вони входять до складу бойових загонів так званих "ЛНР" і "ДНР". Але я бачив їх за роботою, вони здатні справитися із цим складним завданням.

Чи є в складі СММ ОБСЄ професійні сапери?

Так, декілька з наших колег були свого часу залученні до подібної роботи. Але ми не проводимо розмінування, бо це не є частиною мандату нашої місії. Ми лише ведемо моніторинг цього процесу і сприяємо припиненню вогню, щоб розмінування могло відбуватися у безпечному оточенні, щоб експерти з обох сторін могли приступити до роботи.

За вашими оцінками, скільки часу необхідно для того, щоб повністю знешкодити всі мінні поля на сході України?

Дуже складно визначити, але на це піде багато часу. Досвід країн, які пережили подібну ситуацію, показує, що вони продовжували розміновування ще довгі роки після завершення конфлікту. Важливо, щоб першими були розміновані переходи і дороги, якими користується мирне населення. Якщо це неможливо зробити зараз, то сторони повинні огороджувати і маркувати ці території як небезпечні для життя. Ця відповідальність лежить на сторонах конфлікту і від них залежить, як довго триватиме процес розмінування. Ми також відзначаємо, що території на Донбасі продовжують мінуватися, незважаючи на те, що у вересні 2014 року в Мінську було домовлено припинити закладення мін. Це зафіксовано у Мінському протоколі.

Хто порушує цю домовленість: українські силовики чи сепаратистські проросійські угрупування?

Це роблять обидві сторони.