Deutsche Welle: Пані президентко, Україна стала основною темою обговорення на Мюнхенській конференції з безпеки. Багато хто висловлює занепокоєння, що ми опинилися перед загрозою великої повномасштабної війни між Росією і Україною. Як Ви оцінюєте нинішню ситуацію? Чи вважаєте Ви, що ми стоїмо на порозі великої війни в Україні?

Даля Грибаускайте: Ми зіткнулися із російською агресією в Україні. Ми зіткнулися із російською агресією на європейській землі - це факт. Поки що не повномасштабною, однак пряма участь Росії (в конфлікті на Донбасі. - Ред.) не підлягає жодному сумніву.

Канцлерка ФРН Меркель разом із президентом Франції Олландом поїхали до Москви, аби провести переговори із президентом Росії Путіним про мирне врегулювання конфлікту в Україні. Як ви вважаєте, чи є шанс розв'язати конфлікт?

Ми повинні щонайменше говорити і спробувати досягти припинення вогню - це по-перше. Це варте будь-яких зусиль. Анґела Меркель завжди намагається зробити усе, що від неї залежить. Через це я кажу - ми довіряємо тому, що вона робить. Однак, звісно, ми знаємо, із ким вона має справу і з чим вона стикається. Це дуже складна ситуація для всіх нас, тому що у ХХІ столітті ми - неочікувано і незбагненно для нас - зіткнулися із викликом і побачили відкриту агресію та відверту брехню у сьогоднішній Європі.

На Мюнхенській конференції з безпеки Анґела Меркель заявила, що виступає проти постачань зброї до України і зазначила, що, на її думку, можливе лише дипломатичне вирішення конфлікту. Ваша країна постачає зброю Україні. Чи розчарували Вас слова німецької канцлерки?

Я не думаю, що нам треба протиставляти ці дві речі. Діалог завжди є дипломатичним засобом. Будь-яка конфронтація як на першій, так і на останній стадії завжди завершується дипломатичним діалогом і підписанням документів. Однак між цими стадіями, якщо дипломатичного розв’язання немає, іноді потрібно захищатися.

Саме через це ми вважаємо, що підтримка України сьогодні - усіма доступними засобами - це підтримка і допомога свободі і мирові для кожного у Європі. Чому ми допомагаємо Україні усіма наявними засобами? Тому що на наших кордонах у Калінінграді ми також бачимо загрозу, ми щодня бачимо (військові. - Ред.) навчання. І ця загроза абсолютно реальна - ми відчуваємо її на власній шкірі.

Ми не можемо закликати країну не захищати себе, якщо вона зіткнулася із відкритою прямою війною на своїй території, яка спрямована у тому числі проти її цивільного населення.

Чи могли би Ви розповісти, яку саме зброю Литва постачає Україні на даний момент?

Оборонну.

Мова йде про летальне озброєння?

Ми надаємо усі засоби, необхідні Україні для того, аби захищатися, однак у межах, доступних Литві.

Ви щойно сказали, а також згадували під час конференції, що країни Балтії відчувають загрозу з боку Росії. Чи відчуваєте Ви достатній захист із боку НАТО?

Я думаю, що ми захищені нашою політичною волею, готовністю наших людей захищатися. Ми вже власними силами створили сили швидкого реагування - першими в НАТО, не чекаючи, поки Альянс їх створить або допоможе нам. Тому що ми знаємо нашого сусіда і ми йому не довіряємо, особливо зараз, з огляду те, хто сьогодні є очільником Кремля у Москві. Ми знаємо, що у першу чергу ми маємо бути підготовленими і захищатися. А потім прийде все решта.

Найближчими днями Євросоюз розглядатиме питання розширення санкцій проти Росії. Як ви вважаєте, чи настав час запровадити жорсткіші санкції проти Москви?

На мою думку, сьогодні ми повинні у першу чергу говорити про припинення вогню. Не завтра або через тиждень - мирні жителі вмирають сьогодні. Мова не йде про військові зіткнення - цивільні особи гинуть під артилерійським вогнем. Тому сьогодні нам у першу чергу потрібне перемир'я - це те, чим займається Анґела Меркель. Ми повинні бути залучені до пошуку розв'язання (конфлікту. - Ред.). Звичайно, мирним шляхом, наскільки це можливо, тому що ніхто не хоче війни - після історичного досвіду Європи і того, із чим стикалися усі ми, наше покоління і покоління наших батьків.

Однак ми не можемо допустити агресії проти нас. Тому якщо сьогодні ми не допоможемо Україні захистити свою територію і своїх людей, ми поставимо під загрозу не лише Україну, а й нас самих.

Ви щойно згадали історичний досвід. Ми говоримо у Мюнхені, місті, на яке і досі кидає тінь 1938 рік. Багато українців бояться, що Європа залишить Україну напризволяще, допомагаючи лише словами, а не ділом. Що би Ви сказали цим українцям - чи існує загроза того, що Європа піде на поступки Росії?

Я думаю, що це спекуляції, дуже погані спекуляції. І я повторюю - з того часу, як я знаю Анґелу (Меркель. - Ред.), я довіряю тому, що вона робить. Вона ніколи нікого не зрадить - ані українців, ані німців, ані литовців. І я сподіваюся, що ми всі допоможемо нам і їй у цьому.

Яким є сигнал Мюнхена Україні у ці дні?

Не бійтеся, захищайтеся усіма доступними засобами, тому що це ваша країна і ваша свобода. І ми всі будемо з вами.