Грібаускайте закликала Європу бути терплячою до України
Юрій Шейко
18 лютого 2017 р.
Президентка Литви заявила на Мюнхенській конференції з безпеки, у чому мінські домовленості можна вважати мертвими. Вона також порівняла інформаційну атаку на солдатів Бундесверу в Литві з методами КДБ.
Даля ГрібаускайтеФото: Reuters/E. Vidal
Реклама
Президентка Литви Даля Грібаускайте вважає мінські домовленості досі актуальними. "Мінські домовленості є мертвими з тієї точки зору, що Росія їх не виконує. Проте вони не є мертвими політично, адже вони були погоджені усіма сторонами, і ми досі покладаємося на їхні положення у відносинах з Росією", - заявила Грібаускайте в коментарі DW на Мюнхенській конференції з безпеки.
Вона не є розчарованою досягненнями України за три роки після Майдану. "Я пам'ятаю мою країну 27 років тому - наскільки було важко реформуватися та практично створювати нове суспільство. Для України це ще важче, бо вона перебуває у велетенських економічних проблемах, а також на її території точиться війна. Тож ми маємо бути терплячими та дати їй більше часу та підтримки", - переконана президентка Литви.
Які вимоги Майдану виконані через три роки?
Три роки тому українці вийшли на Майдан, відстоюючи європейський курс України. Тоді DW зробила серію фотографій протестних плакатів, з якими люди вимагали змін у країні. Які з цих вимог виконані через три роки?
Фото: REUTERS
Україна - це Європа
21 листопада 2013 року українці вийшли на Майдан, виступаючи проти політики тодішнього президента України Віктора Януковича, який відмовився підписувати угоду про асоціацію з Євросоюзом. Протести закінчилися зміною влади, і в березні 2014 року Україна підписала політичну частину угоди про асоціаці, а в червні - економічну. Але через позицію Нідерландів процес ратифікації угоди досі заблокований.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
"Тайговому союзу - ні"
Протестувальники вимагали від Віктора Януковича відмовитися від інтеграції країни до Митного союзу ЄврАзЕС, куди Україну запрошував президент Росії Володимир Путін. Після перемоги Майдану офіційний Київ відмовилися від цієї ідеї, але за даними опитування соціологічної групи "Рейтинг", проведеного 28 вересня - 7 жовтня 2016 року, 19 відсотків українців досі виступають за вступ до Митного союзу.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Гасло "Банду геть" усе ще актуальне
Під час протестів 2013-2014 років українці об'єдналися, вимагаючи перезавантаження влади, яка загрузла в корупційних скандалах і злочинних махінаціях. Частково це вимога була задоволена. Влада в країні змінилася, але в Україні досі викривають корупційні дії - тепер нових чиновників.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Дострокові вибори відбулися
Найбільше претензій у мітингувальників на Майдані було до тодішнього президента Віктора Януковича і його так званої "сім'ї", яких звинувачували в розкраданні держвласності та узурпації влади. Під час протестів мітингувальники вимагали імпічменту президента і розпуску парламенту. Ця вимога була задоволена. Після втечі Януковичаз країни пройшли дострокові президентські і парламентські вибори.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Своїх не залишати
Під час протестів на Майдані силовики затримали понад 200 активістів. Проти більшості з них були порушені кримінальні справи, які в судах закінчувалися обвинувальними вироками. Соратники затриманих домагалися їхнього звільнення, протестуючи під стінами СІЗО і захищаючи їх у судах. Після перемоги Майдану всі політичні в'язні були випущені на свободу.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Правоохоронці під контролем
Протестувальники також вимагали контролю над правоохоронними органами і розформування спецпідрозділу "Беркут". Навесні 2014 року "Беркут" розформували, проти кількох колишніх керівників підрозділу було порушено кримінальні справи. Українську міліцію перейменували на поліцію, провівши чистки в рядах правоохоронців. З нуля була створена патрульна поліція, якій зараз довіряє 42,6 відсотка українців.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Змінити систему поки не вдалося
Активісти вимагали системних змін у країні. Після приходу "постмайданной" влади під тиском міжнародних партнерів в Україні почалися реформи. Прогрес є в створенні інституцій, які повинні боротися з корупцією, проведенні державних тендерів, децентралізації влади, контролі над правоохоронною системою. Утім, досі не проведені масштабні судова і медична реформа, в країні процвітає корупція.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
7 фото1 | 7
Інформатака на Бундесвер
Щодо інформаційної атаки на солдатів Бундесверу в Литві очільниця країни зауважила: "Все було цілковито ясно, оскільки це було зроблено дуже подібно до старих методів КДБ (…) Цілком ясно, що це провокація. Треба бути обережними щодня та щохвилини, адже ми перебуваємо на лінії фронту російської пропаганди та кібервійни". Нагадаємо, литовські політики отримали анонімного листа, у якому йшлося про те, що німецькі солдати, дислоковані у країні, начебто зґвалтували неповнолітню дівчинку. Розслідування показало, що повідомлення було цілковитою вигадкою.
Даля Грібаускайте також прокоментувала слова віце-президента США Майка Пенса, який запевнив у відданості Дональда Трампа НАТО та Європі. "Ми були впевнені ще вчора та позавчора, без виступів. Адже ми знаємо, що трансатлантичні відносини важливі для обох сторін, і це є стрижнем безпекового елементу на міжнародному рівні. Тож нема нічого несподіваного, це і мало так бути", - сказала президентка Литви. Вона також додала, що її країна задоволена тим, що робить нова адміністрація США в регіоні.
Меркель: Через конфлікт в Україні НАТО посилює східний фланг (18.02.2017)
