Попри холодну й похмуру погоду стійка з хот-догами в історичному центрі Копенгагена користується неабиякою популярністю. Гарячі сосиски з огірками і цибулею мають попит як серед туристів, як і серед данців, які працюють поруч або роблять тут покупки. Андреас Сігсгаард вже рік продає данські "Poelser" (так називаються місцеві хот-доги. - Ред.) Приймаючи замовлення, він уже знає, як його оплачуватимуть: туристи витягають готівку, а данці - свої кредитки. Навіть найменші суми, приміром, близько 40 крон за сосиску з хлібом, вони завжди оплачують картою.

Для відповіді на запитання, коли вони востаннє платили готівкою, більшості перехожих доводиться замислитись. "Це так легко - платити карткою", - говорить жінка біля прилавка з хот-догами. "У мене взагалі-то більше немає готівки", - додає чоловік. Проблеми через це у нього виникають хіба з пожертвами: "Адже в мене більше немає дрібних грошей для скриньки з пожертвами".

Для інших країн - фантастика

У багатьох інших країнах, як-от у Німеччині, щось подібне все ще важко уявити. У кожного при собі є готівка. Крім того, чимало людей побоюється, що за їхніми персональними витратами стежитимуть. Критики вважають, що безготівкове суспільство - це хоч і дуже зручно, однак для банків це спосіб скорочення операційних витрат і заробляння грошей.

Та більшість данців, здається, не хвилює, що банки точно знають, що, хто і коли купив: "Треба довіряти банкам і відстежувати процес", - вважає інший перехожий, якого DW запитала про цю проблему. Будь-яка система так чи інакше недосконала, однак безготівкові розрахунки мають чимало переваг, додає співрозмовник. Такої ж думки дотримується і продавець хот-догів Андреас Сігсгаард: "Коли наприкінці дня ми робимо ревізію каси, доводиться перераховувати менше грошей, це вже легше, та й прорахунки трапляються рідше". Крім того, це й безпечніше, додає вуличний продавець, коли у тебе при собі немає великої кількості готівки.

Цифрова торгівля

Великі крамниці подібних проблем не мають. Однак і більшість роздрібних торговців хочуть надалі просувати електронну систему. Приміром, данська мережа магазинів косметики і засобів гігієни Matas. Кілька місяців тому усі філії мережі обладнали терміналами для оплати мобільними телефонами: сканується бар-код, підтверджується сума, готово. Швидше навряд чи вийде. "Ми хочемо позбутися готівки", - говорить Томас Гране, IT-менеджер Matas. Використання готівки вимагає відповідних заходів безпеки, а це - додаткові витрати. "Аби цього уникнути, ми запровадили ще й систему мобільних платежів", - додає він.

І данці беруть в цьому участь. Уже третина жителів країни встановила на мобільних телефонах додаток MobilePay і користується ним. Найчастіше його використовують для приватних грошових розрахунків: зі смартфона на смартфон перекидаються гроші між друзями - так сплачують дрібні борги. Оплата торговцям через MobilePay - вже звична й на блошиних ринках.

Обіг готівки різко скоротився

Тенденція однозначна: 20 років тому данці оплачували готівкою 80 відсотків покупок, сьогодні - менше 25 процентів. Данські крамниці, що не торгують харчами, невдовзі можуть отримати дозвіл узагалі більше не приймати готівку. Багатьом крамницям у сусідній Швеції це вже дозволили. На їхніх дверях можна побачити такі оголошення: "Vi hanterar ej kontanter", що означає "Ми не приймаємо готівку". Політики та банкіри хочуть, щоби країна до 2030 року взагалі відмовилась від готівкових грошей.

Однак голова Центробанку Данії Гуго Фрей Єнсен воліє не називати конкретної дати, коли це могло би статися: "Ми зобов'язані забезпечити наявність такої кількості готівки, якої потребує суспільство та бізнес, і ми це робимо". З іншого боку, він вважає важливим "мати ефективну та безпечну платіжну систему". Для такої маленької країни, як Данія, важливо скоротити витрати і прискорити впровадження цифрових технологій, додав голова Центробанку.

Продавець хот-догів у копенгагенському середмісті також сподівається невдовзі приймати гроші за свій товар через мобільні платежі. Але невеличку касу для готівки все ж планує залишити - для туристів.