"Їжа - це любов. Викидаючи їжу, ми викидаємо любов", - каже Селіна Юул, невтомна 36-річна активістка з Данії. Саме діяльність її неурядової організації Stop Wasting Food призвела до того, що Данія змогла досягти значних успіхів у боротьбі з продуктовим марнотратством. З 2010 року обсяг викинутих у цій країні продуктів скоротився на чверть.

Численні стратегії

Дедалі більше супермаркетів Данії облаштовують спеціальні зони - stop food waste areas. Тут за дуже доступними цінами можна придбати продукти харчування, термін придатності яких добігає кінця. Також тут є "огидна" на вигляд картопля, яку ще без проблем можна використати в приготуванні деяких страв.

Водночас стартап Too Good To Go підказує зголоднілим людям, де можна перекусити стравами, які вже не встигають продати. Мобільний додаток надає клієнтам інформацію про ресторани, кав'ярні та булочні, що вже ось-ось зачиняться. Тож у людей є можливість зазирнути туди й придбати порцію їжі з великою знижкою.

Щоб уникнути викидання продуктів у сміття, варто ознайомитися з деякими порадами щодо експлуатації власного холодильника. Тут корисно запобігати появі так званих "невпізнаних заморожених об'єктів" у морозильній камері, каже Юул. "Кожен другий данець має такий об'єкт у своєму морозильнику, - розповідає активістка. - Тож ми розпочали кампанію для споживачів, щоб ті раз на місяць з'їдали такий об'єкт".

"Їжа - це любов"

Це - лише кілька з багатьох дієвих ініціатив. Данія, де живе 5,7 мільйона громадян, може похизуватися значно більшою кількістю ініціатив проти марнування продуктів харчування, ніж будь-яка інша європейська країна. Подякувати за це треба передусім організації Юул.

Селіна Юул вже стала кимось на кшталт національного символу. У 2014 році вона стала данкою року, а 2016 року здобула премію Womenomics Influencer Award. Її ім'я також можна знайти у списку Who's Who Данії.

Своїм зеленим фартухом та невичерпним ентузіазмом їй вдалося захопити мільйони співвітчизників. "Це - ініціатива знизу, - розповідає вона в розмові з DW. - Ми мобілізуємо людей, а тоді люди мобілізують промисловість та супермаркети, їдальні та ресторани".

"Це - спіраль, що стає дедалі більшою", - каже вона. Юул та її однодумці планують тепер поширити свою діяльність і на інші країни. Вони мріють, щоб турбота про їжу стала інструментом досягнення миру на планеті.

"Коли йдеться про продуктове марнотратство, люди можуть дійти згоди, байдуже, бідні вони чи багаті, ліві чи праві. Не важливо, якого кольору у них шкіра, до якої нації вони належать чи якого вони віровизнання, - переконує Юул. - Їжа - справді та річ, що об'єднує людей. Їжа - це любов".

Раціональне використання земельних та водних ресурсів на благо всіх

Бездумне марнування продуктів харчування становить серйозну загрозу для довкілля. Адже на сільське господарство припадає майже чверть світових викидів парникових газів. Крім того, ця галузь використовує понад третину придатних до обробки земель та витрачає 70 відсотків обсягів використовуваної у світі питної води. Тож на тлі нинішніх демографічних тенденцій лишається відкритим питання, як нагодувати всі голодні роти. І тут зарадити могло би скорочення обсягів продуктового марнотратства.

У цій ініціативі поєднуються дві пристрасті данців заради однієї мети: по-перше, можна зробити щось корисне для довкілля, а по-друге, є можливість заощадити. Так "зелене королівство" перебрало на себе роль лідера. У вересні 2016 року уряд Данії планує навіть заснувати фонд для підтримки проектів, спрямованих на боротьбу з марнуванням продуктів харчування. Фонд має отримати 5 мільйонів данських крон (близько 670 тисяч євро).

Цінувати сміття

"Сміття - це взагалі-то не непотріб, - наголошує Юул у розмові з DW. - Зменшення його обсягів - ключ до виживанню людської цивілізації". Її діяльність підтримує Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO). За оцінками FAO, у світі викидається або ж псується й стає непридатною для споживання третина їжі.

Це призводить не лише до втрати 940 мільярдів доларів США (близько 850 мільярдів євро), а й породжує вісім відсотків світових викидів парникових газів у атмосферу. Тобто приблизно стільки, скільки складають викиди однієї великої держави. FAO називає це "ексцесом у той час, коли майже мільярд людей на планеті голодує".

Новий план проти марнування їжі

"Просто немає причин, щоб переводилося так багато їжі", - каже у розмові з DW президент та генеральний директор Світового інституту ресурсів Ендрю Стір. Спільно з багатьма інституціями ООН, Європейського Союзу та численними неурядовими організаціями його інститут розробив стандарт вимірювання рівня марнування продуктів харчування - так званий Food Loss & Waste Protocol.

"На сьогодні виробництво продуктів харчування - дуже руйнівний для довкілля процес", - каже Стір. Свій протокол його інститут розробив за принципом "що можна виміряти, тим можна й керувати". "Тут така сама ситуація, як і з протоколом щодо обсягів викиду парникових газів, що з'явився 10 років тому, - каже експерт. - Аби досягти успіху у скороченні марнування продуктів харчування, нам слід дотримуватися системного плану".

Міжнародні коаліції

Світовому інституту ресурсів вдалося переконати провідні інституції у важливості боротьби з марнуванням харчів. Так, скажімо, його партнером є організація Consumer Goods Forum - об'єднання більше ніж 400 найбільших продавців та виробників продуктів харчування з 70 країн світу із загальним обротом 2,5 трильйона євро. Крім того, Світова спілка фермерів та різноманітні уряди підтримують цілі сталого розвитку ООН. Один з пунктів цієї програми - скорочення наполовину марнування їжі та втрат продуктів харчування до 2030 року.

Данія теж долучилася до цих коаліцій. "Марнування лише робить усіх біднішими", - стверджує міністр закордонних справ країни Крістіан Єнсен. Під час форуму Global Green Growth Forums (3GF), що відбувався у червні цього року в Копенгагені, він висловив переконання, що цей "новий сильний альянс між державними та приватними організаціями допоможе віднайти дієву відповідь на глобальні виклики марнування продуктів харчування".