Мешканці скандинавських країн добре говорять англійською і часто надають перевагу саме їй. Це, звичайно, добре для туристів. Але непокоїть політиків та мовознавців. Вони побоюються, що англійська стане широковживаною, загрожуватиме існуванню національних мов. І можливо колись – просто їх замінить. Політики нині розмірковують чи потрібно ухвалити закон, який би закріпив права датської мови.

Викладач політології – професор Мортон Расмусон – розповідає історію європейського суду. Не зважаючи на те, що університет розташовано у центрі Копенгагена, мова викладання – англійська. Все частіше у навчальних закладах Данії викладачі надають перевагу саме цій мові.

“Просто тому що тут у Європі англійська стає головною академічною мовою. Більшість європейських університетів усе більше і більше пропонують курси англійською, щоб залучати студентів з інших європейських країн та з поза її меж.”

У цій аудиторії є американець та австралієць. Вони не змогли б сприймати матеріал, якби викладання велося датською. Близько 30 відсотків усієї учбової програми розраховано на викладання англійською. Ті, хто підтримують ідею англізації, говорять, що це приваблює студентів і робить Данію конкурентноздатною на світовій арені.

“Добре, у нас є такі наміри, ми хочемо бути ведучою нацією глобалізованого світу, але чи хочемо ми втратити датську мову? Чи це та ціна, яку ми готові заплатити? “

Сабіне Андерсен – директор Датської мовної ради. Організація нещодавно забила на сполох та звернулася до уряду, зауваживши: якщо не вжити заходів, датська буде втраченою. Сабіне особливо занепокоєна тим, що відбувається у сфері освіти, а саме планами деяких навчальних закладів та науково-дослідних інститутів повністю відмовитися від датської мови за кілька років.

“Нові винаходи, нові ідеї, які з’являться протягом наступних років, вони існуватимуть лише англійською. І в них будуть важкі часи, якщо вони спробують передавати ці знання датською. Це – велика небезпека. ”

Вже нині у повсякденному житті датчани чують багато англійських слів. Здебільшого завдяки засобам масової інформації. У Данії люди розуміють англійську мову дуже добре. Оскільки все життя дивилися американські фільми та передачі. Їх транслюють без перекладу, із датськими субтитрами. Одна з шести книжок, що продають у Данії – написана англійською мовою. І багато реклами у датських газетах – теж. Сабіне Андерсен зазначає, що насправді потреби у цьому немає. Адже для усього що рекламують є датські назви.

“Ви можете взяти сьогоднішню газету. Відкрити сторінку оголошень – вона наче створена для англійців.”

За її словами, за кілька десятиліть, англійську вживатимуть на роботі та у громадських місцях. А датська залишиться для хатнього вжитку – у родинному колі. Або ж це призведе до того, що суспільство розділиться на два лінгвістичні класи.

“Буде еліта, де топ менеджмент розмовлятиме англійською, вони віддаватимуть дітей до англійських шкіл, потім вони підуть до університетів, де будуть говорити виключно англійською. І будуть – інші люди, які взагалі не розумітимуть – що власне відбувається.”

Данія традиційно не визначала мовну політику, на відміну, приміром від Франції. Нині ж датських парламент проводить дебати з приводу того, щоб захистити датську мову на законодавчому рівні. Одна політична партія правого спрямування запропонувала ухвалити закон, який би регулював вживання датської і іноземних мов у ЗМІ, навчальних закладах та керівних державних органах. Відповідно до документу, датська буде обов’язковою до вживання у публічних виступах, офіційних зустрічах та при листуванні. Закон навіть визначатиме розмір наукових статей, що дозволено друкувати іноземною мовою. Це вже занадто – вважає Моріс Йенсен – речник датських соціал-демократів. Його партія пропонує свій варіант закону про мови.

“Датська мовна політика має так би мовити стояти на двох ногах. Забезпечити існування датської мови та її розвиток на усіх рівнях. З іншого боку – покращувати навички володіння іноземними мовами. Особливо англійської.”

Водночас багато людей. Особливо молодих, не вважають, що питання мови потрібно регулювати. Сарі – 34, вона закінчила університет Копенгагена за спеціальністю психологія.

“Якщо подивитися як світ змінюється, відбувається глобалізація. Я думаю, ми маємо знати англійську мову. Оскільки – це дуже маленька країна і ніхто у світі не говорить датською”.

Такі слова навряд чи сподобаються Іб Ослон, який є головою асоціації датських видавництв.

“Мова є частиною вашої національної ідентичності. У вас є історія, у вас є література, і на розвиток культури сильно впливає мова, якою ви користуєтеся. Тож я думаю, без мови ви почуватимете себе безпритульним. “

Іб Ослон зовсім не впевнений, що його рідна мова, носієм якої нині є лише 5 мільйонів людей, за 100 років не зникне зовсім.