Українські ЗМІ не надто цікавляться життям, негараздами чи успіхами переселенців із Криму та Донбасу на нових для них територіях. Про це свідчать дані моніторингу висвітлення проблем внутрішньо переміщених осіб у ЗМІ, здійсненого в рамках проекту ЄС "Голос місцевих ЗМІ: професійні стандарти та етичні норми висвітлення конфліктів".

Результати третьої хвилі дослідження презентували у четвер, 14 липня, у Києві. За даними цієї хвилі, яка тривала з 1 по 14 червня, 50 телеканалів із 24 областей України присвятили темі переселенців не більше 1,7 відсотка загального хронометражу новин. Це приблизно 16 хвилин щоденно від загального часу мовлення усіх досліджуваних телеканалів разом узятих.

Найактивніше тематика внутрішньо переміщених осіб висвітлювалася у медіа Сходу України, а найпасивніше - на Півдні. Найбільше уваги ЗМІ приділили таким темам як державна допомога, соціальна адаптація та життя у громаді. Водночас мало висвітлювалися теми про "несправжніх переселенців", які намагаються обманом отримати допомогу від держави, або роль церкви у допомозі переміщеним особам.

"Тематика внутрішньо переміщених осіб висвітлюється здебільшого поверхово або в контексті інших питань. Аналітика і розслідування майже відсутні", - відзначила Леся Ярошенко, координаторка асоціації "Спільний простір", яка проводила згаданий моніторинг. За її словами, журналісти часто-густо просто передруковують прес-релізи державних органів влади чи роблять репортажі з акцій на підтримку переселенців, які організовують громадські організації. Натомість у матеріалах ЗМІ бракує глибини "занурення" в цю тематику і адекватного висвітлення проблем внутрішньо переміщених осіб, зазначає вона.

Що показувати?

Це підтверджує й дослідження "Висвітлення конфлікту в українських медіа: установки, практики, пошук рішень", проведене ОБСЄ спільно з громадською організацією "Детектор медіа" у лютому-березні цього року за підтримки посольства Великобританії в Україні. За його даними, тема переселенців "не актуальна" для українських ЗМІ. Журналісти не знаю, про що писати, якщо немає інформаційного приводу, зазначає програмний директор "Детектор медіа" Роман Шутов.

"Тема статична: люди переселилися, і все, у їхньому житті - ніяких змін. Що показувати? Як їм погано жити? Так всім погано жити. Як держава піклується? Так скільки це можна розказувати? Так пояснюють цю проблему редактори", - зауважує Шутов. На його переконання, редакціям - особливо регіональних ЗМІ - бракує редакційних пріоритетів та правил, як працювати із темами, дотичними до незаконної анексії Криму та конфлікту на Сході України.

Експерт зауважує, що мова ворожнечі в матеріалах українських ЗМІ фактично відсутня. Разом з тим, за словами Шутова, надзвичайно нетолерантне ставлення до внутрішньо переміщених осіб трапляється під час ток-шоу, учасники яких у своїх промовах досить часто дискримінують переселенців.

Замовчування проблем

Журналісти визнають, що замовчування проблем переселенців є. З іншого боку, розчарування переміщених осіб у владі виливається у недовіру до журналістів, зазначає редактор програми "Переселенці" на каналі "UA:Перший" Дмитро Грузинський. "Через те, що люди переймаються за свою безпеку та безпеку родичів, які залишилися в зоні АТО, багато переселенців не охоче йдуть на контакт", - додає він.

Самі ж переселенці, присутні на презентації дослідження, попросили журналістів не писати про їхнє життя "сльозливих" історій, як це здебільшого нині практикується, а сконцентруватися на їхніх досягненнях на новому місці та на порушенні їхніх прав.

"Узагалі, хтось цікавився, чого хочуть самі переселенці? Чому замовчується те, що наші фундаментальні права людини грубо порушують? Чому про це ніхто не пише?" - запитує переселенка Світлана Закревська, директорка донецької громадської організації "Альянс", яка нині діє на підконтрольній Києву території.

Активістка вказує на те, що існує побутова дискримінація "донецьких" та "кримчан", яких називають зрадниками, яким пошкоджують автомобілі або відмовляються здавати в оренду житло. Окрім цього, порушуються права переселенців і державними органами через перепони з отриманням соціальних виплат, документів або під час перетину лінії розмежування з "ДНР", "ЛНР" та Кримом. Однак ці теми, на думку Закревської, залишаються поза увагою журналістів.