З 13 серпня 1961 по 9 листопада 1989 року Берлінський мур розділяв місто на дві частини – Західний та Східний Берлін – та став одним з найвідоміших символів «холодної війни».

Берлін до 1961 року – остання «лазівка» на Захід

До зведення Берлінського муру кордон між західною та східною частинами міста був відкритим, надаючи громадянам НДР шанс на безперешкодний виїзд з країни. Між 1949 та 1961 роками цією можливістю скористалися більше двох з половиною мільйонів осіб. Масові виїзди називали «голосуванням ногами», оскільки, емігруючи до ФРН, громадяни НДР висловлювалися проти існуючого соціалістичного режиму.

Часто країну полишали молоді фахівці, що негативно впливало не тільки на демографію, але й на економіку східнонімецької держави.

155 кілометрів колючого дроту

Керівництво соціалістичного табору ухвалило рішення про зведення Берлінського муру на тлі загострення конфлікту між двома військово-політичними блоками – НАТО та країнами Варшавського договору. Історики називають цю подію «другим народженням» НДР: повна герметизація від Заходу дозволила їй зосередити всі сили на ідеологічній складовій та побудові «реально існуючого соціалізму».

Зведення стіни розпочалося вночі 13 серпня. Її загальна довжина склала 155 кілометрів, з них 45 кілометрів пролягало в межах міста, розділяючи іноді одну вулицю на дві частини. 155 кілометрів колючого дроту, бетонна стіна 3,6 метри заввишки, 302 спостережні вежі зупинили масову еміграцію до ФРН. Однак спроби втеч тривали й надалі.

До 1989 року втеча на Захід, котра вимагала нині ретельної підготовки та була пов'язана з ризиком для життя, вдалася більш, ніж п'ятьом тисячам осіб. Прикордонний контроль ставав дедалі суворішим, а втікачі - дедалі вигадливішими: вони використовували спеціально вмонтовані в автомобілі сховища, музичні колонки, перетинали кордон на повітряних кулях та саморобних мотодельтапланах.

Якось 1964-го року група східних німців прорила під стіною тунель 140 метрів завдовжки. За два вечори тоді до Західного Берліна перебралися 57 осіб.

Першою жертвою Берлінського муру стала жінка, котра вистрибнула 22 серпня 1961 року з вікна східнонімецького будинку на інший бік вулиці, котра відносилась до західної частини міста. Жінка розбилася насмерть. Через два дні біля Берлінського муру пролунали перші смертельні постріли. Розслідування триває досі.

«Шматочок історії» з Берліна

Після відкриття кордону між Західним та Східним Берліном мур буквально почали розбирати на шматки. Його уламки стали улюбленими сувенірами для туристів. А деякі особливі поціновувачі сучасної історії вивозили навіть цілі блоки.

Сьогодні ділянки муру, котрі залишилися, є «меккою» гостей міста. Бетонні блоки, котрі колись розділяли дві держави, вважаються історичними пам’ятками та перебувають під охороною держави.

 

Автор: Ольга Сосницька, Яна Сасіна
Редактор: Володимир Медяний