У Кракові багато лікарів сьогодні не працюють. Причиною став заклик до страйку медиків Малопольського воєводства. Цією акцією протесту вони прагнуть підтримати колег з Варшави, де з 2 жовтня триває голодування більше двох десятків медпрацівників. Доведені до розпачу, в такий спосіб вони вимагають негайного підвищення заробітної плати до близько 550 євро.

Після більш ніж трьох тижнів акції протесту уряд продемонстрував готовність до переговорів. Та попри це урядовці у Варшаві планують обмежити фінансування державної системи охорони здоров'я Польщі, котра і без того внаслідок відтоку кадрів з країни має найбільший брак персоналу в Європі. Уряд також не має наміру реагувати так швидко, як того вимагають учасники акції протесту медиків. У Польщі на тисячу громадян припадає 2,2 лікаря, що є найнижчим показником у Євросоюзі.

Типова реакція уряду

Як тільки польський уряд відчуває, що пахне смаленим, він демонструє показну готовність до компромісів, але, по суті, й надалі непохитно тримається головного курсу. Саме так сталося близько року тому з вимогами противників подальшого посилення й без того одних з найсуворіших у Європі норм регулювання та дозволу проведення абортів. Польський Сейм припинив розгляд ініційованого близькою до урядової партії правою католицькою громадянською ініціативою законопроекту. Тим часом вже зараз готується новий проект заборони абортів.

Загалом правопопулістська партія "Право і справедливість" (ПіС) Ярослава Качинського впевнено тримається наміченого ще під час передвиборної боротьби 2015 року курсу. Тоді ця політична сила йшла на вибори з обіцянками істотного підвищення соціальних стандартів та всеосяжної перебудови державних структур, які вони рекламували як "добрі переміни".

Після переконливої перемоги на виборах, де партія Качинського здобула 37,6 відсотка голосів, отримавши 235 з 450 мандатів у Сеймі, ПіС таки справді вдалося виконати головні свої обіцянки щодо соціальної політики. Зробити це допомогло насамперед закриття лазівок та прогалин у податковому законодавстві. Так, приміром, у Польщі вперше з часу падіння соціалізму в 1989 році родини з дітьми отримують грошову допомогу на дітей. І допомога ця, якщо врахувати купівельну спроможність, вища, ніж у Швеції. Було знижено й пенсійний вік з 67 до 65 років для чоловіків та до 60 років для жінок.

Виконання обіцянок

Крім соціальної манни небесної, націонал-консерватори виконали й інші передвиборні обіцянки, котрі глибоко зачіпають демократичні інститути суспільства. Так, приміром, ще донедавна суспільно-правові ЗМІ - радіо, телебачення та інформаційне агентство PAP - були підпорядковані інтересам правлячої партії. Цей крок - загроза для свободи преси, хоч Польща має традиційно сильну мережу приватних теле- та радіокомпаній.

Конституційний суд тепер також цілком підпорядкований інтересам партії Качинського. Принцип партійної незалежності держслужбовців теж у минулому. Тепер всі посади державного апарату за винятком кількох випадків роздаються виключно за наявності правильного партійного квитка. Схожі процеси вже давно спостерігаються і на контрольованих державою підприємствах.

Через це Європейська Комісія розпочала проти Варшави процедуру притягнення до відповідальності за порушення законодавства ЄС. Але правоконсервативний польський уряд це не налякало. Адже у Варшаві добре знають, що можуть розраховувати на вето з боку Угорщини. У Будапешті ще 2010 року демократичним шляхом до влади прийшли праві популісти, які відтоді постійно намагаються переграти Брюссель.

Єдиною невдачею для планів партії Качинського стало накладання вето з боку президента Анджея Дуди на законопроект щодо реформи сфери юстиції, хоч сам Дуда теж політично належить до табору правих консерваторів ПіС. Вже кілька тижнів поспіль тривають переговори між Качинським та Дудою, мета яких - досягнення компромісу. Саме цей компроміс має упередити розкол уряду посеред чотирирічної каденції.

Тривожні результати опитувань

Безцеремонний підхід націонал-консерваторів ПіС, котрі ще й обмежили свободу зібрань, спричинив лише мляві протести. На вулиці маси людей вивели тільки спротив посиленню законодавства щодо абортів (жовтень 2016) та реформі юстиції (липень 2017).

На відміну від Берліна та Брюсселя, партія Качинського має досить сильну підтримку з боку виборців і після двох років перебування при владі з часу перемоги на виборах. Згідно з результатами центру соціологічних досліджень (IBRiS), ПіС може розраховувати на 38,4 відсотка підтримки, тобто навіть більше, ніж два роки тому. Обидві ліберальні опозиційні партії - "Громадянська платформа" та "Новочесна" - посідають лише друге та четверте місця відповідно. А третє місце знову ж таки за правопопулістською силою "Кукіз'15", яка часто підтримує у Сеймі рішення та ініціативи ПіС.

Утім, про те, чого варті багато з таких опитувань, свідчить дослідження соціологічного центру CBOS. Згідно з цим опитуванням, 58 відсотків поляків визнали, що сьогодні краще не висловлювати відкрито свої політичні погляди. Натомість 37 відсотків опитаних запевнили, що не почуваються обмеженими щодо свободи думки. Цікаво, що 1993 року, коли минуло небагато часу після завершення комуністичної диктатури, результати опитувань були майже з точністю до навпаки. Тоді 60 відсотків були переконані, що можуть вільно висловлювати свою думку і лише 33 відсотки ставили це під сумнів.

Зміни в уряді

Хоч у ПіС і надалі можуть бути спокійні щодо своїх рейтингів популярності, вже кілька тижнів поспіль ходять чутки, що на листопад цього року заплановано переформатування уряду. Експерти у Варшаві, залежно від переконань, називають різні прогнози - від кардинальних змін до косметичних кадрових переміщень. Першим у чорному списку Качинського вважається міністр інфраструктури. Кажуть, що захитався стілець і під прем'єркою Беатою Шидло. Навіть серед керівництва ПіС можна почути й такі думки, що краще було б, якби Качинський офіційно перебрав на себе керівництво урядом, а не керував ним, перебуваючи у тіні. Однак упродовж двох останніх років Шидло виявилася слухняною менеджеркою голови партії. Тож причин для того, щоб звільняти її з посади саме зараз, немає.