Колишні росіяни Лера, Катя і Міша (всі троє відмовилися від російського громадянства і отримали німецькі паспорти. - Ред.) познайомилися вже в Німеччині. Спочатку до Дюссельдорфа разом з батьками переїхала Лера. Їй тоді було 17 років. Пізніше вона познайомилася зі студенткою з Росії Катею. Дівчата закохалися одне в одного, як кажуть, з першого погляду і відтоді ось уже 13 років живуть разом. З них вони 11 років їхні стосунки офіційно зареєстровані - спершу як так зване партнерство, з 2017 року, відколи в Німеччині це стало легально, - як шлюб. Для повного щастя родині не вистачало дитини.

У 2010 році до Німеччини з Краснодарського краю до свого бойфренда Марка переїхав Міша. Хлопці теж мріяли про сімейне щастя і навіть планували усиновити дитину та чекали, коли в Німеччині буде ухвалений відповідний закон, що дозволяє це робити і одностатевим парам. Однак через кілька років пара розпалася: Марк отримав привабливу кар'єрну пропозицію і емігрував до США, а Міша не захотів зриватися з місця і залишився в Дюссельдорфі.

З лесбійської парою Лерою і Катею Міша познайомився через соціальні мережі. Він вів тоді блог, і дівчата часто залишали коментарі під його постами. Всі троє жили в Дюссельдорфі і одного разу домовилися зустрітися в реальному житті. З перших годин спілкування між ними встановилися симпатія і взаєморозуміння. "Ми опинилися на одній хвилі, - згадує Михайло. - У нас багато спільних інтересів, схожі світогляди, однакові улюблені книги і фільми. Але про найпотаємніше - мрії про дітей - ми поділилися один з одним лише за два роки після нашого знайомства".

Читайте також - Ірена Карпа: Коронавірус і ЛГБТ

Добровільний батько без батьківських прав

Виявилося, що всі троє мріють стати батьками. "Навіщо вам шукати чужого донора сперми, якщо у вас є я? Нехай у вашої майбутньої дитини буде не тільки дві мами, а й реальний батько", - несміливо запропонував Міша. Всім трьом був необхідний час для роздумів. Міша, за освітою винороб, в той час працював кухарем в одному з кельнськіх ресторанів. Лера з Катею теж професійно реалізувалися: Лера - інженерка в солідній німецькій фірмі, Катя працює в страховій компанії. Жінки до цього часу вже встигли купити будинок. Матеріальне становище всіх трьох дозволяло народити і виховувати дитину. "Це було важке рішення, - згадує Катя. - Рік минув у роздумах, поки я зважилася стати мамою. Ми консультувалися у різних фахівців - гінекологів та юристів. Як наслідок вагітність з'явилася з третьої спроби за допомогою штучного запліднення. Всі троє були щасливі!"

"За дев'ять місяців диво сталося. Я летів до пологового будинку на вітрилах щастя, - згадує Михайло. - Я пережив непередавані почуття, коли тримав на руках свою рідну доньку Юлію". На "родинній раді" було вирішено, що ім'я батька впишуть до свідоцтва про народження доньки. При цьому жінки не вимагали від Михайла виконання будь-яких фінансових зобов'язань. "По-перше, ми дуже довіряємо один одному, - підкреслює мама Лера. - По-друге, ми домовилися про те, що Михайло в будь-який час може бачити свою дочку, при бажанні проводити з нею час, брати участь в її вихованні". Третьою важливою умовою було те, що Михайло мав би добровільно відмовитися від батьківських прав, щоб Лера, дружина Каті, могла офіційно усиновити дитину. Так і вчинили.

Сьогодні Юлії виповнилося п'ять років. Вона живе з двома мамами і досить часто бачиться зі своїм батьком, чи то у нього вдома, чи коли тато приїжджає в гості. "Наші стосунки дуже гармонійні, - розповідає Михайло, - мами Юлії спокійно можуть піти в театр або на концерт, а я в цей час залишаюся з донькою. Ми всі разом ходимо в зоопарк, розважальні комплекси для дітей, граємо з Юлією на дитячих майданчиках. вона росте щасливою дитиною і любить нас всіх трьох практично однаково".

Згідно з розповідями її мам, Юлія дуже розвинена і кмітлива дівчинка, вона добре розмовляє двома мовами - російською та німецькою. Донька оточена любов'ю і турботою не тільки її батьків, але й дідусів і бабусь. "Моя мама до сліз зраділа звістці про те, що я став батьком, - каже Міша. - Коли я зробив свій камінг-аут, то маму найбільше засмутило те, що вона, можливо, ніколи не стане бабусею. Тепер вона щаслива. Мама вже бачила і з задоволенням пестила свою внучку, коли прилітала до нас в гості". Міша спілкується з батьками обох мам, вони нерідко зустрічаються і передзвонюються. "У мене тепер велика родина, і я дуже щасливий", - зізнається він.

Читайте також: У Німеччині законодавчо заборонили "лікувати" гомосексуальність

Головне - щасливе дитинство доньки

Ніхто в дитячому садку і серед сусідів по будинку не дивується, що у Юлії дві мами і один тато. Головне для всіх трьох батьків - благо дитини, кажуть вони. Щоправда, за словами мам, їхня донька, опинившись у віці пізнайка, почала ставити найнесподіваніші питання. Нещодавно під час прогулянки Юлія запитала, чому у неї дві мами?

Мама Лера не розгубилася і відповіла: "Ми з мамою мріяли про таку чудову донечку, і ти у нас з'явилася". Після паузи Юлія запитала: "А чому у мене так багато мам і так мало тат?". Мами порадили доньці запитати про це батька під час наступної зустрічі. Тепер тато ламає голову, як їй відповісти. А взагалі, на думку Міши, їхня донька сприймає все як даність, для неї куди важливіше, аби її любили і про неї дбали. А відповіді на серйозні питання вона отримає, коли виросте.

Міша вирішив опанувати в Німеччині нову професію. Він вчиться на промислового дизайнера. Коли він проходив співбесіду, то його запитали про сімейний стан. Він відразу відповів, що неодружений і що у нього є донька, яка живе і виховується двома мамами. "Злегка збентежений був я сам, а всі інші нітрохи не здивувалися і цілком доброзичливо до цього поставилися", - посміхається він.

За визнанням Міши, він багато разів думав про те, наскільки парадоксальним є той факт, що за своїм сімейним щастям йому довелося виїхати до Німеччини, тому що на його батьківщині знайти його було б неможливо. "Ми всі троє батьків щасливі, що наша донька живе в країні, де права кожної людини однаково захищені законом", - підкреслює в інтерв'ю DW колишній росіянин.