Манчестерська мистецька галерея на хвилі дебатів щодо сексизму і #MeeToo зняла з експозиції картину Джона Вільяма Вотергауса. Відвідувачів закликають замислитись: як в таких умовах сприймати класичне мистецтво.
Ця класична робота Джона Вільяма Вотергауса "Гілей і німфи" опинилась у центрі скандалуФото: imago/United Archives International
Реклама
Манчестерська картинна галерея спровокувала скандал і публічні дебати, прибравши з виставки знамениту картину Джона Вільяма Вотергауса "Гілей і німфи" (1896). Цікаво, що робота, на якій зображено сцену з античної міфології - оголені німфи заманюють юнака до озера смерті, ніколи раніше не спричиняла суперечок або нарікань, її ніколи не прибирали з виставок.
Тепер замість картини на стіні висить звернення керівництва до відвідувачів із закликом писати на спеціально приклеєних стікерах, як вони ставляться до мистецтва подібного роду. За словами кураторки галереї Клер Геннвей, музей прагне підштовхнути дискусію про те, яким чином можна демонструвати такі картини в наш час, коли у світі розгорнулися дебати щодо сексизму та руху #MeeToo.
"Ця галерея репрезентує жіноче тіло або як "пасивну декоративну форму" або як "рокову жінку". Давайте кинемо виклик цій вікторіанській фантазії!" - йдеться у прес-релізі закладу.
Тим часом навіть листівки із зображенням картини Вотергауса прибрали з музейної крамниці. Попри те, що свої дії музей назвав "мистецькою акцією" та пообіцяв вже в березні повернути картину на стіну в рамках іншої виставки, соцмережі вибухнули різкою реакцію:
"Визначення цього як "мистецькою акцією" не приховує його авторитарного моралізаторства як частини швидко поширюваної цензури, що обстоюється дедалі більш пуританським, залякувальним і нетолерантним фемінізмом. Він небезпечний і дуже далекий від того фемінізму, на якому я виросла", - написала професорка Університету Шеффілда Кетрін Екклстоун.
"Щоранку ви прокидаєтесь і думаєте: що ж вони вигадають сьогодні? І, на жаль, ви ніколи не розчаруєтесь", - написала інша користувачка соцмереж.
У Бохумі відбувається виставка мистецтва доби гітлеризму
Мистецтво часів нацизму вважається пропагандою, яку Гітлер використовував для своїх цілей. На виставці "Слухняне мистецтво" в Бохумі його показано в діалозі з "дегенеративним", на думку нацистів, мистецтвом.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Thissen
"Ідеальність в стилі бодібілдінгу" замість реальності
Арно Брекер був улюбленим митцем Адольфа Гітлера. У виставці в Бохумі скульптура "Десятиборець" контрастує з полотном "Рурський басейн" Конрада Фелікcмюллера, яке 1937 року нацисти визнали "виродженим". На відміну від "ідеальності в стилі бодібілдингу", як назвав скульптури Брекера історик-мистецтвознавець Макс Імдаль, ця картина зображає виснажених робітників в Рурській області.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Thissen
Ідеальний світ проти жахіть концтаборів
Хлопчик проходить повз громаддя трупів, бездушно кинутих на узбіччі дороги. Знімок зроблено 1945 року невдовзі після звільнення американцями концентраційного табору Барґен-Бельзен. А поруч висить пропагандистський плакат нацистів з гаслом "Здорові батьки - здорові діти" та "Родинний портрет" авторства Ганса Шмідта Віденбрюка. На ній - родина з білявими дітками - ідеальний образ нацистів.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Thissen
Фальшива ідилія
Такі полотна як "Робітниці, що повертаються з поля" Леопольда Шмутцлєра чи "Ратай" Пауля Юнґганнса або "Селянський обід" Германа Отто Гоєра рясніють брехливою мовою образів націонал-соціалістів, яка не мала нічого спільного з реальністю часу. "Чесне" сільське життя вважалося одним з головних мотивів націонал-соціалістів. При цьому звеличувалося доіндустріальне аграрне суспільство.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Thissen
Битви у відкритому морі
"У зоні бойових дій в Атлантиці". Так Клаус Берґен назвав це полотно. Багатометрові хвилі, підводний човен піднявся на поверхню й протистоїть бурі на морі. Хмари підсилюють та підкреслюють драматичність та романтичність сценарію. Думка зрозуміла: море - не поле битви, а великий майданчик пригод для героїв.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Thissen
Безкризове мистецтво
Стиль пропагованого нацистами мистецтва сильно відставав від мистецьких течій своєї епохи. Такі митці як Германн Отто Гоєр поверталися до незграбного та сфальшованого реалізму. Роботу "Селянський обід" Гоєр написав 1935 року. На ній зображено улюблений мотив нацистів - німецька родина.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Thissen
Прикрашене життя молоді
Фотографія німецької дитини-солдата, зроблена американським фотографом Джоном Флореа, висить поруч з полотном "У відпустці вдома" Пауля-Матіаса Падуа. Змальовувати солдатів у відпустці - чистої води знущання. Діти не зводять з батька очей, коли він, мабуть, розповідає про війну. Але реальність виглядала зовсім інакше, як це показує фото захопленого в полон підлітка, що плаче.
