Під час дебатів щодо України в Європарламенті у середу, 14 січня, злагоджено і гучно лунали антиукраїнські виступи позафракційних депутатів із політичної групи "Європа за свободу і демократію" та лівих євродепутатів. Утім, усе ж не вони визначали перебіг цих важливих дебатів, а європарламентарі, які послідовно відстоюють у Брюсселі та Страсбурзі інтереси Києва.

Могерині: важливий не формат, а результат

Відкриваючи дебати щодо ситуації в Україні, верховна представниця ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки Федерика Могерині заявила, що, на її думку, українська влада демонструє свою відданість проведенню серйозних структурних реформ у країні. За словами Могерині, "перелік цих реформ довгий і складний": боротьба з корупцією, конституційна та виборча реформи, децентралізація, зміна судової системи, створення належного бізнес-клімату. Глава європейської дипломатії вважає, що ЄС має допомогти Україні в цьому і "вже знайшов відповідні ресурси".

Федерика Могерині була обережною у визначенні трагедії у Волновасі і не називала її "терористичним актом". Вона зауважила, що це - "драматична жахлива подія", яка "не повинна повторитися і покласти край режиму припинення вогню". На думку Могерині, для пошуку мирного врегулювання конфлікту на Донбасі варто використати усі можливі механізми: ОБСЄ, посередництво Латвії як голови ЄС, "нормандський формат".

У Єврокомісії також мають намір поновити "проактивний підхід у відносинах з Росією". Однак Федерика Могерині при цьому зауважила, що "йдеться не до повернення до спілкування з Москвою, ніби нічого не трапилося, і це не означає, що ми їй щось пропонуємо". Але, за її словами, "нам всім потрібно шукати контакт і можливі точки дотику".

"ЄС - не потужна наддержава"?

Виступ очільниці європейської дипломатії викликав критику польського депутата Яцека Саріуша-Вольського. "ЄС - не потужна наддержава, а карлик, бо ми дуже часто робимо менше, ніж могли б, занадто пізно і дуже несміливо, ми не називаємо війну війною, а тероризм - тероризмом», - категорична заявив євродепутат, говорячи про дії Євросоюзу в українській кризі.

Ситуацію, в якій опинився український уряд, польський депутат Ричард Легутько вважає дуже складною, адже "Україна зіштовхнулася з двома викликами – реформувати себе і захистити себе". Він переконаний, що незважаючи на стрімке падіння рубля та дію санкцій, "Росія робитиме те, що робить" доти, поки у цій державі не відбудуться зміни у системі влади.

Санкції – найкращий аргумент

Утім, депутати усе ж наголошували на дієвості санкцій. Нідерландський депутат Йоганнес Корнеліс ван Баален при цьому констатував також "поразку мінських домовленостей". "Хіба після Мінська Росія прагнула миру, почала спільний моніторинг кордону, хіба Путін повернув Крим?", - ставив риторичні запитання депутат. На його думку, "реальний вплив мають лише санкції, від яких вже потерпає російська економіка". "Я цьому не радію, але сподіваюся, що це змусить Путіна сісти за стіл переговорів, бо якщо він не дослухається до здорового глузду, то буде змушений дослухатися до економіки", - переконаний політик. Його підтримав литовський депутат Габріелюс Ландсбергіс, назвавши мінські домовленості "хорошою спробою, яка, на жаль, не призвела до виведення російських військ".

Прихильником мови санкцій залишається і німецький депутат Ельмар Брок, який вважає, що режим санкцій має бути продовжено доти, поки крок за кроком не буде імплементовано Мінський протокол. Водночас він наголосив, що "ЄС готовий спілкуватися з Росією, всі канали відкриті".

Гуманітарна катастрофа спричинена діями Росії

Чимало промовців згадували про складну гуманітарну ситуацію на Донбасі. На думку німецького депутата Кнута Флекенштайна, важливою передумовою для її покращення є "виведення російських військ із зони конфлікту".

А його співвітчизниця Ребекка Гармс нагадала тим євродепутатам, які концентрують свою увагу лише на гуманітарній ситуації на Сході України, що "якби Росія поважала територіальну цілісність України і не анексувала Крим", то не було б причини обговорювати гуманітарну катастрофу.

"Гнізда тероризму"

Торкаючись теми трагедії у Волновасі, депутат від Бельгії Марк Демесмекер запропонував своїм колегам подумати над тим, щоб внести імена лідерів так званих "ЛНР" та "ДНР" до списку терористів. Не менш категоричним у своїх висловлюваннях був литовський депутат Андрес Ауштрявічус, який заявив, що "терористи мають багато облич – ісламісти, джихадисти чи бандити, озброєні чи підтримувані Росією". "Ці "ЛНР" та "ДНР" – це гнізда тероризму", - наголосив він.

Голосування за резолюцію Європарламенту щодо ситуації в Україні відбудеться вдень 15 січня, четвер, у Страсбурзі.