Коли президент США Дональд Трамп підходить до трибуни, публіці напевно варто чекати на добру порцію його знаменитої риторики та характерних манер. І байдуже, де чи з якої нагоди виголошується промова.

І перша промова Трампа на Генеральній Асамблеї Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку не стала винятком. Президент відзначився низкою цитат, які можна вважати типовими "трампізмами".

Один з них, певне, стане найбільш цитованим - той, де Трамп називає вождя Північної Кореї "людиною-ракетою", як і раніше в одній зі своїх Twitter-сентенцій. Президент США далі заявив, що Кім Чен Ин почав "суїцидальну місію". Трамп погрозив Північній Кореї "тотальним знищенням", якщо Пхеньян продовжить свою ядерну програму.

"Ніколи ще не чув, щоб президент називав лідера іншої держави чимось на кшталт "людини-ракети", - каже дослідниця президентських промов Пенсильванського університету Мері Стакі. На її думку, це привід для занепокоєння, зокрема й через те, що ця фраза пролунала поруч із погрозою стерти в попіл КНДР у стінах найважливішої в світі організації, яка має бути власне майданчиком для співпраці й порозуміння, а саме - ООН. 

Геть недоречно

"Уже на Twitter це було нечемним, на Генасамблеї ООН це виявилося геть недоречним", - коментує Дженніфер Мерсієка, дослідниця президентської риторики у Техаському університеті A&M.

Більше того, додає директорка Аненнберзького центру дослідження державного управління та експертка з президентської риторики Пенсильванського університету Кетлін Холл Джемісон, "погроза "тотального знищення" Північної Кореї в разі, якщо США "будуть змущені захищати своїх союзників"  була кепсько сформульована". "Адже йдеться про намір стерти з лиця землі цілий географічний простір, а також через звинувачення безвинних громадян, які не мають жодного впливу на рішення Кім Чен Ина", - пояснює вона.

Слова не лишаються без наслідків, додає Ніколас Міллер, дослідник питань ядерного озброєння у Дартмутському коледжі.

Заяви розхитують ситуацію

"Заяви Трампа щодо Північної Кореї та Ірану розхитують ситуацію та збільшують вірогідність конфлікту та поширення ядерної зброї", - каже Міллер. "Погрози щодо "тотального знищення КНДР" лише підвищують ризик того, що Пхеньян усвідомить необхідність використання атомної зброї, якщо вважатиме, хибно чи правильно, що війна невідворотна", - пояснює експерт.

Та навіть незважаючи на місце, войовничі ремарки Трампа щодо Північної Кореї - старий трюк, тож навряд чи це тонкий крок у психологічній грі між президентом та вождем КНДР.

А от заяви очільника Білого дому щодо Ірану здатні на значно більший вплив, адже вказують на готовність Вашингтона анулювати або ж змінити епохальну ядерну угоду з Тегераном, яку мають переглянути наступного місяця. "Трамп натякнув, що може вийти або ж іншим чином поставити під загрозудоговір з Іраном, і це теж непокоїть", - зазначив Міллер.

"Вихід США з угоди збільшить вірогідність того, що Іран пришвидшить свою програму зі збагачення урану, наближаючись до технології ядерної зброї. Це підвищить ризик війни в регіоні, позаяк країни на кшталт Саудівської Аравії також намагатимуться отримати атомну зброю, а отже дипломатичне вирішення корейської кризи стане ще важче віднайти", - додає експерт.

Не місце для дебатів

"Він не залишив місця для дебатів чи дискусії, але наголосив, що це не останнє слово в ООН щодо угоди з Іраном", - зазначає Мерсієка. Вона вказує, що така поведінка не типова для зібрань типу Генасамблеї ООН, яка є органом для обміну думками.

Можливо, багато хто у Нью-Йорку зітхнув з полегшенням, коли Трамп не загадав про свої попередні плани значно скоротити видатки США для ООН. Натомість, здавалося, він використовував політику батога та пряника щодо Об'єднаних Націй. Скаржачись на "несправедливий" тягар Вашингтона, одного з найбільших донорів ООН, Трамп заявив, що це вартуватиме того, коли організація виконуватиме свої завдання.

Утім, щодо цього питання - як і багатьох інших згаданих ним, на кшталт корейського, іранського чи венесуельського - президент США не висунув пропозицій конкретних дій або ж вимог.

Що Трампу треба від ООН?

"Президенти зазвичай чітко сигналізують, чого чекають від ООН. Цього разу такого не було", - каже Стакі. Натомість Трамп намагався співвіднести своє гасло "Америка передусім", ключове для його президентства, із головною метою ООН - співпрацею міжнародної спільноти. 

Судячи з реакції слухачів трампівської промови, його заклики до побудови "сильних, незалежних держав" як стовпів ООН мало переконали аудиторію. У відповідь на них, як і на більшість заяв Трампа, западала мовчанка - або ж рідкі оплески, кілька разів.

Хай там іноземні лідери на зібранні у Нью-Йорку можуть не оцінити дебют Трампа в ООН, чимало його американських прихильників швидше за все будуть задоволені виступом президента. Адже нинішній президента США перед міжнародною політичною елітою відстоював те, що він називає "Америка - передусім". "Думаю, ця промова дуже припала до душі електоратові Трампа", - підсумовує Стакі.