”Над Дунайськими плавням – природній перлині Європи – нависла загроза. Незрозуміло тільки це буде швидкий чи повільний кінець. Починаючи від середини травня, Україна веде роботи з будівництва судноплавного каналу, внаслідок чого може висохнути найбільший у Європі національний парк. (...) Офіційна Україна відмовчується. На жодну з десяти дипломатичних нот, які Бухарест адресував урядові в Києві, ще не було відповіді. Тим часом румуни хотіли б побачити результати екологічної експертизи, яку, згідно з міжнародними домовленостями, повинен зробити Київ для того, щоб йому було дозволено копати в дельті”, -

читаємо в газеті ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ. Далі видання зауважує:

”Закритість – притаманна не тільки українцям. Головним підрядником виступає німецька фірма ”Möbiusbau", яка нічого не бажає говорити ані про контракт, ані про саме замовлення. Того, хто дзвонить на фірму, відсилають до Інтернету. Там можна дізнатися, що ”наше коріння – в Гамбурзі, де все ще живі ганзейські традиції та доброчесність” і що ”будувати слід з огляду на захист довкілля”, -

цитує газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ веб-сторінку фірми ”Möbiusbau". В зв”язку з цим видання наводить слова противників будівництва каналу, що ця компанія, начебто, застосовує дренажну техніку, яку забороняє навіть український уряд. Далі газета розмірковує про причини, які спонукали Україну до будівництва каналу:

”По Кілійському гирлу проходить кордон між Україною та Румунією. Для того, щоб вийти в Чорне море з дунайських портів, розташованих у Рені та Ізмаїлі, українцям треба скористатися Сулинським гирлом, яке ще в 19-му сторіччю було розбудовано для судноплавства і яке веде через румунську територію. Поглибивши фарватер в північному гирлі, українці мали б власний коридор. Тоді їм не потрібно було б більше платити транзитний збір румунам. Але навіть у Тульчі сумніваються, що українці здатні зруйнувати найкрасивіший у Європі куточок природи через завищені збори за прохід по каналу. Висловлюється підозра, що тут швидше за все йдеться про якісь темні справи. ”Для проходу по Сулинському каналу потрібно мати лоцмана”, - говорить Ботон Кіш, орнітолог у відомстві з охорони довкілля: ”Ну, а лоцман може щось і на борту побачити”. Зрештою Чорне море вважається раєм для перемитників, -

констатує газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ і веде далі:

”У відносинах між Румунією та Україною вже давно існують проблеми. НАТО та ЄС знадобилися роки для того, щоб підштовхнути Бухарест до підписання з Києвом угоди про кордон. Тим часом Румунія стала членом НАТО та кандидатом на вступ до ЄС, Україна та Молдова і надалі залишатимуться за межами Європейського союзу. В стратегічному плані все вказує на розділ, а не на кооперацію. Але й від запланованого на 2007-й рік приєднання Румунії до ЄС не слід чекати нічого доброго для дунайських плавнів.”

Обґрунтовуючи такий песимістичний прогноз, газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ пише:

”Уряд у Бухаресті виступає в ролі завзятого захисника плавнів передусім через те, що він сам та його тісні товариші виношують власні плани руйнування цього природного регіону. І ці плани не стикуються з українськими. Йдеться про розвиток туризму та рибальства. Раніше комунальні ради маленьких сіл, розташованих у дельті, продавали ліцензії на вилов риби російським ”старовірам”, чиї предки оселилися тут 200 років тому. Тепер настала черга нових румунів. (...) Очікується, що Брюссель може повністю заборонити рибальство в регіоні. Той, хто ще хоче на цьому заробити, повинен діяти вже зараз. (...) Багаті та можновладці прагнуть ловити не стільки рибу, скільки людей. Рибальство вважається справжнім магнітом для туристів. Нині гирло Дунаю відвідує 50 тисяч осіб щорічно. Згідно з одним із досліджень, проведеним ще в 90-х роках, регіон міг би прийняти два мільйони осіб”, -

читаємо в газеті ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНЯ. Підбиваючи підсумки, видання пише:

”Компроміси між розвитком туризму та охороною довкілля знайти важко. Для екології дельти найкраще було б, ”якби серед 5200 видів тварин, які тут зустрічаються, homo sapiens‘а взагалі не було”, - процитувала газета румунського орнітолога Ботона Кіша.

Виклад статті з газети ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ, присвяченій проблемам дельти Дунаю, підготував Володимир Медяний