Тисячі алжирців вийшли на вулиці з вимогою "нової революції"
Олександр Голубов
2 листопада 2019 р.
На 65-ту річницю від початку війни за незалежність від Франції тисячі алжирців мітингували з вимогою "нової революції".
Реклама
Понад 100 тисяч алжирців вийшли у п'ятницю, 1 листопада, на антиурядові акції протесту, присвячені 65-ій річниці від початку війни за незалежність країни від Франції. Протестувальники пройшлись маршем від почтамту до центру Алжиру, столиці країни, вимагали "нової революції та скандували "Народ вимагає своєї незалежності", пише інформаційне агентство AFP.
Згідно з повідомленням, для стримування демонстрантів були залучені численні сили поліції. Також із посиланням на свідків AFP пише про значну кількість затримань.
Аби зменшити активність протестувальників, влада у п'ятницю закрила метрополітен Алжиру та деякі потяги в напрямку столиці. А за декілька днів до початку акції протесту були заблоковані під'їзні шляхи довкола міста. Втім це не завадило багатьом демонстрантам взяти участь у протестах навіть попри те, що вони були змушені заночувати на узбіччі заблокованих доріг.
Заклики до протестів на 65-ту річницю початку війни за незалежність Алжиру у інтернеті розповсюдив протестний рух "Хірак". Багато демонстрантів порівнювали сучасну ситуацію у країні із часами колоніального гноблення.
Масові протести в Алжирі почались у березні цього року, після того, як 82-річний президент країни Абдельазіз Бутефліка, який обіймав посаду протягом 20 років, оголосив, що балотуватиметься на п'ятий президентський термін. На тлі протестів на початку квітня він подав у відставку. Через тиждень тимчасовим в.о. президента Алжиру був призначений Абделькадер Бенсалах.
Втім, протести у країні не припинились - мітингарі вимагали усунення правлячої верхівки країни та бізнесменів, які десятиліттями правили країною.
15 вересня Бенсалах повідомив про призначення виборів президента Алжиру. За словами тимчасового глави держави, вони відбудуться 12 грудня. Оголошення було зроблено після того, як впливовий начальник генштабу Збройних сил Алжиру Ахмед Гаїд Салах наголосив, що вибори у країні мають відбутися до кінця цього року.
Колір протесту
Протести "жовтих жилетів" у Франції стали не першими і не єдиними, де учасники об'єдналися під тим чи іншим кольором. У фотогалереї DW приклади інших кольорових протестів останніх років.
Фото: picture alliance / dpa
Жовтий - Франція
Жилети жовтого флуоресцентного кольору у Франції зобов'язані надягати водії у разі проблем з автомобілем. Це сприймається багатьма як тягар, тож жовтий і став символом непокори. Акції "жовтих жилетів" почалися усередині листопада 2018 року і стали найбільшими за останні десятиліття. Спочатку вони виступали проти зростання податків на бензин, але згодом вимоги протестувальників розширились.
Фото: Reuters/B. Tessier
Шафрановий - М'янма
2007 року буддистські ченці приєдналися до акцій протесту під шафрановим кольором проти тодішнього правлячого режиму М'янми (колишньої Бірми) через рішення влади скасувати субсидії на пальне. Ціни негайно ж зросли на 60, а то й на усі 100 відсотків. Протести отримали назву Шафранової революції через колір традиційних шат буддистських ченців.
Фото: picture alliance/AP Photo
Зелений - Аргентина
З 2016 року Аргентиною прокотилися численні акції за легалізацію абортів у цій переважно католицькій країні. Це запобігло б смерті багатьох жінок унаслідок нелегальних абортів, казали учасники акцій. Вони використовували зелений колір, що став символом руху за дозвіл абортів. Але у серпні 2018 року Сенат країни не підтримав законопроект за скасування заборони переривання небажаної вагітності.
Фото: picture-alliance/P. Murphy
Жовтий - Гонконг
"Революція парасольок" відбулася 2014 року в Гонконзі й тривала 79 днів. Причиною масових протестів став намір уряду в Пекіні провести вибори керівника адміністрації Гонконгу, допустивши на них лише заздалегідь визначених кандидатів. "Озброївшись" парасольками переважно жовтого кольору, мітингарі довгий час блокували центральні вулиці Гонконгу. Парасолі добре захищали від перцевого спрею поліції.
Фото: pictue-alliance/AP Photo/K. Cheung
Червоний і жовтий - Таїланд
У Таїланді з 2006 по 2010 роки "червоні сорочки" та "жовті сорочки" символізували дві протилежні за політичними поглядами фракції. "Червоні сорочки" були прихильниками екс-прем'єр-міністра Таїланду Таксина Чинавата, що обіймав цю посаду з 2001 по 2006 рік. Його усунули унаслідок військового перевороту в вересні 2006 року. Натомість "жовті сорочки" представляли опозиційні до нього сили.
Фото: AFP/Getty Images/C. Archambault
Помаранчевий - Україна
Оголошена ЦВК перемога провладного кандидата Віктора Януковича в другому турі президентських виборів 2004 року вивела на вулиці Києва сотні тисяч людей. Символом протестів став помаранчевий колір - колір кампанії опозиційного кандидата Віктора Ющенка. Протести з вимогою провести перевибори завершилися обранням Ющенка президентом й увішли в історію як "Помаранчева революція".
Фото: SERGEI SUPINSKY/AFP/Getty Images
Зелений - Іран
2009 року багато іранців не погодилися з офіційним результатом виборів, на яких було переобрано консервативного президента Махмуда Ахмадінежада. Під час тих протестів через суперечливий результат президентських виборів мітингарі широко використовували поширений в ісламській традиції зелений колір як символ незгоди з діями влади. Через це акції отримали назву "Зеленого руху".
Фото: picture-alliance/dpa/Stringer
Жовтий - Філіппіни
21 серпня 1983 року тисячі філіппінців зібралися поблизу аеропорту Маніли, щоб привітати лідера опозиції Беніньйо Акіно-молодшого, котрий повертався з-за кордону. Натовп убрався в жовтий колір. Однак опозиціонера вбили того ж дня прямо в аеропорту, що вилилося в тривалі акції протесту, які переросли в Жовту революцію. Колір було обрано як символ однієї з пісень-шлягерів 1970-х років.