Трагедія 13 січня 1991 року залишається в пам'яті громадян Литви найважливішою подією, коли їм ціною 14 життів вдалося домогтися незалежності. Як день, коли країна назавжди розпрощалася з радянською спадщиною і стала на шлях, який привів її до демократії, членства в ЄС і НАТО.

Отримана свобода

"13 січня 1991 року - це день перемоги для Литви, однозначно. Час, що минув після тих подій, час, коли створювалася Литовська Республіка, приніс успіх нашій країні. Литва стала частиною Заходу, а це найважливіше", - сказав у розмові з DW головний редактор литовського журналу Veidas Рімвідас Валатка.

Для Арвідаса Анушаускаса, історика, члена комітету з питань національної безпеки і оборони сейму Литви, 13 січня 1991 року - передусім символ боротьби за незалежність. "Саме з боротьбою і героїзмом цю дату ототожнюють нинішні покоління жителів Литви", - заявив DW Анушаускас.

Водночас Віргініюс Савукінас, директор Центру суспільно-політичних стратегій, вважає, що дата 13 січня - це одночасно і день свободи, і нагадування про те, що за свободу треба боротися: "День 13 січня - це точка опори для жителів Литви, свідчення того, що свободу необхідно захищати". За словами польського політичного оглядача Яцека Яна Комара, котрий вже кілька років живе в Литві, у цей день всі поляки стають трошки литовцями.

Горбачову пробачили, але не забули

Арвідас Анушаускас переконаний, що потрібно віддати належне і Михайлу Горбачову, тодішньому президентові СРСР, який, на думку литовського парламентаря, все ж зупинив маховик агресії. "Думаю, саме через міжнародну громадську думку Горбачов не наважився дати наказ радянській армії, аби та застосувала більшу силу й відмовився від задуму захопити парламент Литви. Щойно з'явилася інформація про те, що насправді відбувається у Вільнюсі, він поклав цьому край", - додав Анушаускас.

Натомість Віргініюс Савукінас до ролі Михайла Горбачова ставиться більш критично. "Важко повірити в те, що Горбачов нічого не знав про те, що відбувалося у Вільнюсі в ніч із 12 на 13 січня. Роль, яку він зіграв у цих подіях, суперечлива. Залишитися повністю незаплямованим після того, що трапилося, йому не вдалося".

Іншої точки зору щодо цього дотримується Чесловас Лаурінавічюс із Інституту історії Литви. Він наголошує, що прямих доказів, які свідчили б про те, що президент СРСР віддав наказ про початок штурму телецентру, немає. "Ситуація, яка на той момент склалася, була складною, вплив Горбачова на розвиток подій - сильно перебільшений", - упевнений історик.

Прокуратура продовжує розслідування

Згідно з даними литовської Генпрокуратури, під час трагічних подій у Вільнюсі в ніч на 13 січня 1991 року, коли радянські військові за підтримки техніки спробували зайняти телецентр у столиці Литви, загинуло 14 людей, близько 700 осіб були поранені, ще три тисячі - постраждали.

"Під час досудового розслідування про підозру було оголошено 79 особам. Обвинуваченими у справі про військові злочини і злочини проти людяності під час подій 13 січня є 66 громадян Російської Федерації, України та Білорусі. Їхні справи разом з обвинувачувальним висновком передано до суду. Щодо 10 підозрюваних досудове розслідування триває, троє підозрюваних померли", - розповіла DW Єлена Мартінонене, голова департаменту комунікації Генпрокуратури Литви.

Мартінонене також повідомила, що більшість обвинувачених перебувають за межами Литви. Тому вони числяться у міжнародному розшуку, на їхнє затримання видані ордери, дійсні на території Євросоюзу. "Найбільш охоче співпрацювала з нами Україна, правоохоронні органи Росії та Білорусі більшість наших запитів проігнорували", - зазначила речниця. За її словами, 27 січня має відбутися перше засідання суду у справі про штурм вільнюського телецентру.