Хвилина мовчання і сто ударів у дзвін - президент Володимир Зеленський розпочав святкування 28-го Дня незалежності України з мінорної ноти, згадавши полеглих під час подій на Майдані. На адресу шостого президента України в останні тижні пролунало чимало критики через плани скасувати військовий парад, який став вже традиційним атрибутом свята. Й чи не в першу чергу - для самих військовослужбовців.

Зі згадкою про перемоги та "кравчучки"

Начебто заощаджені на параді 300 мільйонів гривень Володимир Зеленський обіцяв витратити  на премії військовослужбовцям. Утім, міністерство оборони досі не розкрило загальні розміри витрат на виплату цих премій. Так само офіс президента не спішить оприлюднювати видатки на власну версію святкування Дня незалежності. Відомо лише, що постановники дійства - відомі режисер Алан Бадоєв та хореографиня Олена Коляденко - працювали не за кошти держбюджету.

Утім, на ефектність офіційного заходу на майдані Незалежності цей факт навряд чи вплинув: на головній площі країни в очікуванні Ходи гідності вишикувалися шеренги військовослужбовців, рятувальників, медиків, а також дітей в однаковому білому одязі. Згодом, після вручення державних нагород, рівними колонами, які багато кому в натовпі глядачів нагадали традиції радянських офіційних демонстрацій, вони пройдуть до Європейської площі.

Відкриваючи ходу, Володимир Зеленський багато говорив про об'єднання країни. "Усією країною ми тягнули "кравчучки", нарізали купони та дивились, як "Багаті теж плачуть". (...) Усією країною змушували тремтіти грандів європейського футболу. (…) Усією країною (…) ми летіли до зірок разом з Леонідом Каденюком", - згадував Зеленський здобутки та труднощі минулих років.

Неподалік на трибуні промову слухали президенти, на чиє правління припали ці події: Леонід Кравчук, Леонід Кучма та Віктор Ющенко. Петро Порошенко долучився до святкування лише за декілька годин - під час прийому в Маріїнському палаці. "Не прийшов, бо не було параду", - пояснив він згодом журналістам.

Дехто любить гарячіше

Утім, для тих відвідувачів офіційної частини святкування, кому не вистачило крокуючих військовослужбовців, був запасний варіант - з 10-ї години ранку біля парку Шевченка шикувалися ветерани війни на Сході з добровольчих батальйонів та регулярних пдрозділів. Марш захисників України організували ветеранські об'єднання та праві рухи на противагу "ході Зеленського", звинувачуючи президента в ігноруванні проблем військових і занадто пацифістській політиці щодо Донбасу.

"Офіс ЗЕ - на фронт для виховання патріотизму", - написано на плакаті однієї з учасниць маршу. “Ось тут справжні герої, не те, що там, на Майдані", - пояснюють один одному перехожі в парку. Однак чимало глядачів та й військових просто переходили з одного святкового заходу на інший.

Об 11:30, коли марш рушив з Володимирської вулиці, в колонах стояли, за оцінкою, не більш ніж п'ять тисяч військових та ветеранів: позаду родичів загиблих добровольців у перших рядях майорять прапори "Айдару", "Азову", "Добровольчого українського корпусу" та чомусь столичної "Муніципальної варти". Та з рухом центром Києва до маршу долучаються все нові і нові колони: учасники тримають прапори окремих батальйонів територіальної оборони та військових бригад, синьо-жовті знамена з фронтовими побажаннями і привітаннями. Попереду чи не кожної колони несуть портрети загиблих товаришів.

Ближче до майдану Незалежності марш збирає вже кілька десятків тисяч учасників і глядачів - такі дані наведе згодом Нацполіція. На центральній площі на цей час вже не залишилося ані чиновників, ані артистів… Утім, привітати ветеранів зібралося значно більше людей, ніж на офіційний захід за участі президента. Та й сам марш на цей час вже втрачає заплановане опозиційне забарвлення - більшість ветеранів просто радіє увазі киян, вишукує в натовпі знайомих та розходиться центром столиці.