Депутати: Німеччина повинна вимагати звільнення Сенцова
Марина Барановська | Анастасія Хонякіна
13 червня 2018 р.
Німецькі депутати вважають, що уряд ФРН повинен докласти більше зусиль для звільнення Олега Сенцова. При цьому вони припускають, що канцлерка Анґела Меркель не просто так уникає публічних заяв щодо Сенцова.
Реклама
Голодування українського режисера Олега Сенцова, якому російський суд присудив 20 років ув’язнення у колонії за сфабрикованими обвинуваченнями, триває вже 30 днів. Його звільнення вимагають міжнародні громадські та правозахисні організації, діячі культури, актори, режисери, письменники і політичні діячі, акції на підтримку Сенцова відбуваються в багатьох країнах. DW звернулася до депутатів німецького Бундестагу із запитанням про те, як вони оцінюють те, що відбувається із Олегом Сенцовим, чи обговорюється це питання в німецькому парламенті і яким чином уряд Німеччини може вплинути на Росію у справі звільнення українських політв’язнів.
"Процес над Сенцовим - частина пропагандистського спектаклю"
Голова парламентського комітету з прав людини та гуманітарної допомоги, представниця Вільної демократичної партії Німеччини Ґіде Єнсен (Gyde Jensen) незадовільно оцінила той факт, що справа Олега Сенцова - особливо до початку його голодування - не дуже широко висвітлювалася в німецьких ЗМІ. За її словами, ситуація з Олегом Сенцовим обговорюється на засіданнях очолюваного нею комітету, однак "сумна правда полягає в тому, що більшість подібних випадків набувають широкого розголосу лише тоді, коли стан ув’язненої людини різко погіршується". В інтерв’ю DW Єнсен назвала недопустимим той факт, що "активісти, які борються за свободу слова і вільно висловлюють свою думку, позбавлені свободи в Росії, ув’язнені в колоніях та відбувають там покарання за абсолютно необґрунтованими обвинуваченнями".
Експерт із зовнішньої політики з парламентської фракції ХДС Родеріх Кізеветтер (Roderich Kiesewetter) вважає, що суд над Олегом Сенцовим і винесений йому суворий вирок - це спосіб залякування, обраний російською владою. Процес над Сенцовим Кізеветтер назвав частиною "пропагандистського спектаклю про захист російських меншин за кордоном", за допомогою якого керівництво Росії намагається відволікти увагу від своєї відповідальності у конфлікті з Україною.
Справі Олега Сенцова потрібен максимальний резонанс
Депутати різних партій німецького Бундестагу єдині в тому, що справі Олега Сенцова необхідно надати якомога більшого розголосу. Зовнішньополітичний експерт партії "Союз-90/Зелені" Омід Нуріпур (Omid Nouripour) висловив сподівання, що під час чемпіонату світу з футболу, який стартує в Росії 14 червня, "ситуація з Олегом Сенцовим отримає ще більший резонанс".
"Важливо знову і знову виступати з публічними заявами та вимагати звільнення Олега Сенцова. Будь-хто, хто ззовні чи зсередини спокійно реагує на агресивну політику РФ, послаблює свої позиції на перемовинах з російським керівництвом і не сприймається президентом Путіним як серйозний співрозмовник", - упевнений Нуріпур.
Політику хотілося б, щоб реакція уряду ФРН у справі Олега Сенцова була більш чіткою. Нуріпур допустив, що, можливо, федеральний уряд не хоче нашкодити перемовинам щодо звільнення Сенцова, які ведуться негласно. З іншого боку, він наголосив, що німецькій владі варто було б озвучити свою позицію у справі Сенцова.
Тиск на уряд Німеччини
За словами Нуріпура, "уряд Німеччини завжди засуджував анексію Криму як таку, що суперечить міжнародному праву, - і саме це робить і Олег Сенцов. Тому побоювання розголошення (непублічних переговорів з владою РФ, - Ред.) з боку німецького уряду в даному випадку недопустиме, оскільки його можна розцінити як мовчазну згоду з російською політикою в Криму". Крім того, для авторитету Німеччини було б вкрай сумно, якби склалося "враження, що німецький уряд більше робить для сумнівного проекту "Північний потік-2", ніж для політв’язня Олега Сенцова, підсумував Омід Нуріпур.
Голова комітету Бундестагу з прав людини Ґіде Єнсен також допускає, що уряд ФРН може вести з російським керівництвом негласні перемовини про можливість звільнення Олега Сенцова. На відміну від її колеги з партії "Зелених", вона вважає, що "іноді в подібних ситуаціях сторона може зберегти обличчя і в тому випадку, якщо вона бере участь в непублічних переговорах". "І якщо їхнім результатом стане звільнення Олега Сенцова, мене це цілком влаштує. Тож я б сказала, давайте ще трохи зачекаємо", - запропонувала Єнсен.
Питання міністру закордонних справ
Тим не менше, за її словами, і "уряд ФРН, і депутати Бундестагу повинні активніше брати участь у звільненні Олега Сенцова". Найближчими днями засідання комітету Бундестагу з прав людини і гуманітарної допомоги повинен відвідати міністр закордонних справ ФРН Гайко Маас(Haiko Maas), і Єнсен запевнила, що як голова комітету, вона запитає міністра "про те, до яких заходів вдається уряд ФРН для звільнення Сенцова".
У свою чергу, парламентська фракція партії "Союз-90/Зелені" у четвер, 14 червня, винесе на обговорення Бундестагу проект резолюції про катастрофічну ситуацію з правами людини в Росії. За словами зовнішньополітичного експерта Оміда Нуріпура, в "цьому проекті йдеться про свавілля влади і незаконне утримання під вартою багатьох політв’язнів, зокрема, і Олега Сенцова". "Звісно, ми з нетерпінням чекаємо початку чемпіонату світу з футболу в Росії, але ми не повинні забувати і про багатьох людей, які незаконно ув'язнені", - підсумував депутат Бундестагу.
У російському Ростові-на-Дону 23 липня почався судовий розгляд справи українця Павла Гриба, якого звинувачують у тероризмі. Про інших українців, які перебувають за ґратами у РФ, - у фотогалереї DW.
Фото: Facebook/Ігор Гриб
Павло Гриб
20-річний Павло Гриб зник у серпні 2017 року у білоруському Гомелі, куди він попрямував на зустріч із дівчиною, з якою спілкувався в соцмережах. Згодом стало відомо, що хлопець опинився у слідчому ізоляторі Краснодара у РФ. Його звинувачують у тероризмі. Тоді ж його адвокатеса заявила, що Павла викрали співробітники ФСБ.
Фото: Facebook/Ігор Гриб
Олег Сенцов
Українського кінорежисера затримали у Сімферополі навесні 2014 року й звинуватили в створенні терористичної організації і підготовці терактів у Криму. Північно-Кавказький військовий суд у Ростові засудив його до 20 років колонії суворого режиму. Вину не визнає та заявляє, що піддавався тортурам. 14 травня 2018 року оголосив голодування з вимогою відпустити всіх українців, яких утримують в РФ.
Фото: A. Naumlyuk
Олександр Кольченко
27-річний кримчанин теж є фігурантом "справи Сенцова". Його затримали в травні 2014 року в Сімферополі й закинули йому участь у терористичній організації та підготовку терактів у Криму. Північно-Кавказький військовий суд у Ростові засудив його до 10 років позбавлення волі. Свою вину, як і Олег Сенцов, він не визнав. Ув'язнення Олександр Кольченко відбуває у Челябінській області.
Фото: A. Naumlyuk
Олексій Чирній
Історичний реконструктор з Криму Олексій Чирній є четвертим фігурантом у справі "кримських терористів". Його затримали в травні 2014 року в Сімферополі. Він єдиний, хто визнав свою провину в цій справі і дав свідчення проти Сенцова. Військовий суд у Ростові засудив його до 7 років позбавлення волі. За даними адвокатів, з липня 2017 року відбуває покарання у колонії у Ростовській області.
Фото: A. Naumlyuk
Сергій Литвинов
34-річного жителя Луганської області, учасника АТО Сергія Литвинова затримали влітку 2014-го у Ростові. Його звинувачували в розстрілі "30 невстановлених чоловіків" і зґвалтуванні й убивстві 8 жінок з мотивів політичної ненависті. Потім його справу перекваліфікували і суд у Ростовський області засудив його до 8,5 року колонії за розбій. Відбуває покарання у колонії суворого режиму під Магаданом.
Фото: A. Naumlyuk
Микола Карпюк
53-річний Микола Карпюк - житель Рівненської області, якого затримали в березні 2014-го за невідомих обставин. Його звинуватили в участі в бойових діях проти російських військових у Чечні в 1994-1995 роках. Карпюк заявляв, що до нього застосовували тортури. У травні 2016-го засуджений до 22,5 року ув'язнення, відбуває покарання у в'язниці для особливо небезпечних злочинців "Владимирський централ".
Фото: A. Naumlyuk
Станіслав Клих
Клиха затримали в серпні 2014 року у Росії за тими ж звинуваченнями, що й Карпюка: участь у бойових діях у Чечні та вбивство російських військових. За словами адвокатів, під час процесу до нього застосовували тортури і психотропні речовини. Засуджений у 2016-му до 20 років суворого режиму. З колонії його час від часу переводять до тюремної психлікарні.
Фото: A. Naumlyuk
Володимир Балух
4 серпня 2017 року підконтрольний РФ суд в анексованому Криму засудив до 3,7 року позбавлення волі українця Балуха, відомого вивішенням у с. Серебрянка українського прапора та таблички "вулиця Героїв Небесної Сотні". Звинуватили його у начебто незаконному придбанні та зберіганні боєприпасів і вибухівки. У липні 2018-го засуджений також за дезорганізацію роботи ізолятора загалом до 5 років колонії.
Фото: Crimean Human Rights Group
Роман Сущенко
Кореспондента української інформагенції "Укрінформ" Романа Сущенка затримали в Москві 30 вересня 2016 року під час поїздки до брата, який проживає у Москві. 4 червня 2018 року Сущенка засудили до 12 років колонії суворого режиму за шпигунство. Процес проходив у закритому режимі. Міжнародні журналістські організації закликають звільнити Сущенка.
Фото: picture-alliance/dpa/Tass
Олександр Костенко
Після анексії Криму колишнього українського міліціонера з Сімферополя Олександра Костенка звинуватили у спричиненні шкоди "беркутівцю" під час масових протестів у Києві у лютому 2014 року. Контрольований Росією суд у Сімферополі засудив його до понад 4 років позбавлення волі, після апеляцій строк знижений до 3 років 11 місяців. Відбуває покарання у колонії Кірово-Чепецька.
Фото: Imago/Alexei Pavlishak/TASS
Геннадій Афанасьєв
Затриманий у Сімферополі в травні 2014-го. Військовий суд у Ростові засудив 26-річного кримського активіста до 7 років тюрми за звинуваченням в участі у "терористичному угрупованні Олега Сенцова". Свою провину він визнав, але пізніше заявив, що свідчення дав під тортурами. 14 червня 2016 року Путін помилував Афанасьєва, і його передали Україні. Він подав позов до ЄСПЛ на російське правосуддя.
Фото: A. Naumlyuk
Юрій Солошенко
75-річного пенсіонера з Полтави затримали влітку 2014-го в Москві. Його звинуватили в шпигунстві. Московський міський суд засудив його до 6 років колонії суворого режиму. Справа Солошенка, який не визнавав вину, розглядалася в режимі секретності. Після майже двох років ув'язнення його помилувано указом Путіна. Солошенко повернувся до України. Помер у квітні 2018 року.
Фото: A. Naumlyuk
Надія Савченко
У травні 2014-го льотчиця потрапила в полон на Луганщині, вивезена до Росії, де була засуджена до 22 років в'язниці за вбивство російських журналістів за попередньою змовою та в замаху на вбивство й незаконний перетин кордону РФ. У 2016-му після помилування Путіним Савченко передали Україні. Наразі вона - депутатка Ради, однак заарештована у березні 2018-го за звинуваченням у підготовці теракту.
Фото: A. Naumlyuk
Ільмі Умеров
У квітні 2016 року заступника голови Меджлісу затримали співробітники ФСБ в Бахчисараї. 27 вересня 2017 року суд в анексованому Криму засудив Умерова до двох років ув'язнення за "заклики до порушення територіальної цілісності РФ". Умеров вважає кримінальне провадження проти себе політично мотивованим. Місяцем пізніше Росія передала Ільмі Умерова Туреччині, звідки він повернувся в Україну.
Фото: Getty Images/M.Vetrov
Ахтем Чийгоз
11 вересня 2017 російський суд в анексованому Росією Криму засудив Ахтема Чийгоза до 8 років колонії суворого режиму за звинуваченнями в організації масових заворушень поблизу будівлі Верховної Ради Криму в Сімферополі у лютому 2014 року. Наприкінці жовтня Москва передала його разом із Умеровим Анкарі, звідки вони повернулися до Києва.