Під час свого візиту в Україну 14 квітня делегація депутатів комітету Бундестагу у справах ЄС, які представляли всі чотири фракції парламенту Німеччини, заявили, що всі вони підтримують Україну в її намаганні зберегти суверенітет та непорушність кордонів. "Ми не визнаємо анексію Криму і будемо робити все, щоб відновити територіальну цілісність України", - заявив на брифінгу для журналістів депутат від фракції ХДС/ХСС Бернд Фабріціус.

Депутат від СДПГ Йоахім Посс у відповідь на запитання DW сказав, що заявляючи про підтримку німцями російської політики, Москва намагається "внести розкол між населенням та урядом Німеччини", коли маніпулює даними деяких опитувань громадської думки німців. "Ми хочемо забезпечити мирне співіснування всіх народів в Європі, в тому числі й Росії. Але це не означає, що ми підтримуємо політику Путіна", - заявив Посс.

Німці розчаровані Кремлем

Голова комітету Гунтер Кріхбаум наголосив, що дії Росії засуджують не лише німецькі політики, а й ціле німецьке суспільство. "В Німеччині дуже мало людей, які б сказали: "Так, Путін абсолютно має рацію". Принаймні мені такі люди невідомі", - сказав Кріхбаум. Він

впевнений, що Німеччина разом з іншими країнами ЄС підтримає запровадження третьої хвилі санкцій проти Росії, якщо Москва не дослухається до закликів європейців припинити своє агресивну політику щодо України. "Санкції проти Росії завдали б певної шкоди Німеччині, але вона б це пережила. А Росія потребує Європи більше, ніж Європа Росії", - заявив Кріхбаум.

Він впевнений, що часи домінування російського президента Путіна добігають кінця через те, що ціни на газ будуть знижуватися. З огляду на це, німецькі депутати порадили Росії знайти вирішення пов'язаної з Україною проблеми "в межах мирного діалогу". Депутат не підтвердив думки про те, що офіційний Берлін виступає проти набуття членства України в НАТО. Він сказав, що це "має бути рішенням самої України". Кріхбаум висловив однозначну підтримку асоціації України з ЄС та європейських прагнень держави. "Важливо, щоб Україна продовжувала рух і не забувала про реформи, адже Копенгагенські критерії мають виконуватися", - нагадав голова комітату Бундестагу.

Тиск ЄС на Росію зростатиме

Коментуючи у розмові з DW можливі сценарії подальшої реакції Євросоюзу на події на сході України, директорка українського Інституту світової політики Альона Гетьманчук зазначила, що імовірність запровадження більш жорстких санкцій проти Росії з боку Німеччини та ЄС є дуже високою. "Євросоюз зазвичай досить довго стартує. Але коли колесо європейською бюрократії розкрутиться, його буде важко зупинити. На відміну від Росії, яка скоро стартує, але так само швидко й зупиняється", - сказала Гетьманчук.

Натомість керівник представництва німецького фонду Гайнріха Бьолля в Україні Кирило Савін вважає, що наразі офіційний Берлін обрав вичікувальну позицію, не підтримуючи Москву, але й не солідаризуючись із Україною. "Але розвиток подій буде дедалі більше примушувати Німеччину та інші великі держави Заходу, виконувати свої обіцянки, запроваджувати жорсткі санкції проти Москви, а може іти в своїх діях і далі", - сказав Савін.