Парламентарі із Німеччини, Польщі та Франції приїхали до Києва для дискусій з українською владою з найбільш гострих проблем зближення України з ЄС та врегулювання конфлікту на Донбасі. Їхня зустріч з журналістами затрималася на півгодини через бурхливу дискусію із представниками комітету закордонних справ Верховної Ради. Проте спілкування з пресою вийшло також гарячим.

Голова комітету у закордонних справах Бундестагу Німеччини Норберт Реттґен зазначив, що нинішня криза в Україні почалася із застосування проти неї два роки тому Росією військової сили. Але, попри це, він закликав Київ робити усе можливе, щоби виконувати угоду про асоціацію з ЄС і запобігати звинуваченням у невідповідності європейським критеріям.

Реттґен не приховував, що на зустрічах з депутатами та із прем'єр-міністром європейські гості піддавали і піддаватимуть критиці ситуацію в Україні останніх кількох місяців. "Боротьба з корупцією є найбільш важливою для майбутнього України. Тут є певне розчарування щодо виконання ухваленого антикорупційного законодавства. Владна верхівка має зробити рішучі кроки, щоби побороти корупцію", – заявив Реттґен.

Темпи реформ - незадовільні

Під час попереднього візиту представників Веймарської трійки у 2014 році ситуація в Україні була іншою, але проблеми були ті самі. Про це заявив голова комітету у закордонних справах польського Сейму Ґжеґож Схетина. "Ми будемо говорити про режим припинення вогню на Донбасі, про звільнення Надій Савченко та про відносини між вами і Росією й іншими європейськими країнами", – зазначив Схетина.

На відміну від нього, голова комітету у закордонних справах Національної асамблеї Франції Елізабет Ґіґу зробила акцент на впровадженні Україною реформ. Вона назвала особливо важливою реформу судочинства. "І не лише просто написання нових закони. Необхідно впроваджувати в життя справжню незалежність судочинства", – зазначила вона.

Невиконані зобов'язання Москви і Києва щодо мінських угод

Всі троє європейських гостей стурбовані буксуванням виконання мінських угод та врегулюванням ситуації на Донбасі. Норберт Реттґен підкреслив, що Москва і досі не виконала свою частину мінських угод. "Росія має відвести важкі озброєння і демілітаризувати регіон, але вона не виконує ці свої зобов'язання. Україна теж має бути активною і ухвалити закон, який створить юридичне підґрунтя для виборів у східному регіоні. А проведення самих виборів - то вже інша справа", – сказав Реттген.

Відповідаючи на запитання журналістів, він зазначив, що ухвалення закону про вибори та проведення самих виборів слід розмежувати. Адже провести вибори можна буде тільки тоді, коли в регіоні запанує мир і люди зможуть "спокійно прийти проголосувати". Своєю чергою, Гжегож Схетина закликав депутатів парламенту України дійти спільної думки щодо таких виборів, щоби "українські партії домовилися і щоб у них був спільний погляд на ситуацію". Саме з цього, на думку польського депутата, має стартувати процес припинення вогню на Донбасі та мирне врегулювання конфлікту.

Кримський вузол

Але чи не забули європейці на тлі перманентного загострення ситуації на Донбасі про проблему окупації Росією Криму? І чи не варто внести цю проблему до текстів мінських угод? Ці питання журналістів України викликали заперечення європейських гостей.

Елізабет Ґіґу зазначила, що в Європі ніколи не забували про кримську проблему. "Ми завжди нагадуємо про це російській стороні на наших зустрічах із представниками Росії, ми говоримо їм, що це неможливо, неприпустимо. Що було порушено фундаментальні принципи, яких дотримуються абсолютно всі країни від часів завершення Другої світової війни, а Росія ці принципи порушує", - заявила Гігу.

Норберт Реттґен також заперечив, що Європа забула про проблеми Криму. Але, відповідаючи на запитання журналістів, він, як і Ґіґу, старанно уникав вживати слово "окупація". "Ми намагаємося досягти миру на Сході України, але це не означає, що ми забули про Крим. Ми почали процес, який має багато етапів", – сказав Реттґен.