1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Допомога пораненим майданівцям

Інтерв'ю провела Олена Перепадя4 квітня 2014 р.

Чому Німеччина погодилась приймати на лікування поранених майданівців? Як підтримують жертв з Майдану депутати німецького Бундестагу? Про це в інтерв'ю DW розповів заступник голови фракції ХДС/ХСС Арнольд Фаатц.

Після лікування у Саксонії, майданівці відвідали Берлін
Після лікування у Саксонії, майданівці відвідали БерлінФото: Michael Heidrich

"Останніми днями з Києва надходять повідомлення про убитих і поранених. Жоден у цій сесійній залі не може сказати, чим все завершиться. Проте люди в Україні виборюють своє право на майбутнє...", - говорив 21 лютого 2014 року з парламентської трибуни Німецького Бундестагу заступник голови фракції ХДС/ХСС Арнольд Фаатц.

"Хлопцю в обличчя потрапила граната, йому розірвало око, яке видалили прямо на місці без знеболюючого. Його хоч і вивели із зони небезпеки, але забезпечити післяопераційний догляд в Україні не можуть. Проте це можна зробити у Німеччині, але хлопцю не дають візу. І ніхто не готовий оплатити його лікування тут. З цим не можна миритись... Згадайте, як у 1989 році західні німці допомагали східним усім необхідним", - звертався до колег член Бундестагу із Саксонії.

Завдяки цій промові у Дрездені та Баутцені на лікуванні опинились шестеро активівстів-майданівців із Західної України. Про те, чому Арнольд Фаатц взявся за поранених Майдану, DW поспілкувалась з самим депутатом.

Депутат Бундестагу від Християнсько-демократичного союзу Арнольд ФаатцФото: picture-alliance/dpa

Deutsche Welle: Що спонукало Вас говорити з парламентської трибуни Бундестагу про поранених майданівців?

Арнольд Фаатц: До мого виборчого округу входить місто Радеберг, і один мій виборець нині мешкає в Україні, в Івано-Франківську. Він уже багато років сприяє підтриманню партнерських відносин між містами. Коли розвиток подій на Майдані загострився, від нього почали надходити дуже тривожні повідомлення. Він писав докладно про поранених, зокрема з Івано-Франківська та Львова, які не отримали належної медичної допомоги у державних лікарнях Києва, але яким надавали допомогу медики Майдану. Він питав, як ми можемо їм допомогти?

На підставі цієї інформації я звернувся до МЗС Німеччини з питанням, яку допомогу можемо надати ми: чи є відповідні кошти, чи можна швидко забезпечити цих людей візами? Міністерство закордонних справ відповіло відмовою. Тож 21 лютого, коли в Києві уже було багато десятків убитих, у парламентській промові з питань німецької єдності я, користуючись нагодою, доповів колегам і про поранених, які не отримують належної допомоги. Після цього зовнішньополітичне відомство відреагувало негайно і запевнило у якнайшвидшому сприянні.

Перебування поранених і хворих у німецьких лікарнях коштує недешево. Хто фінансував лікування тих шістьох чоловіків, які опинились у Саксонії, адже йшлось і про вогнепальні поранення з тяжкими наслідками, і про небезпечні ускладнені запалення легенів?

Ми відразу зв'язались з лікарнями, що знаходяться в моєму окрузі, зробили понад 70 запитів. І отримали шість підтверджень, що лікарні приймуть пацієнтів безкоштовно. Крім того, благодійна протестантська організація з надання медико-санітарної допомоги Johanniter-Unfall-Hilfe надала три обладнані для перевезення поранених автомобілі, а також персонал. Тож 5 березня ми відбули до Львова, звідки забрали шістьох хлопців, двох з них у важкому стані, - їх визначили лікарі Майдану.

Ви заснували благодійне об'єднання "ЄвроМайдан-Саксонія". Як відреагували колеги в Бундестазі? Адже офіційна Росія тоді заявляла, що майданівці - це "терористи", "екстремісти" і "фашисти".

Ми уже тоді розуміли, що це брехня. І відразу уможливили спілкування поранених з Майдану з місцевою пресою. Те, що чоловіки розповідали журналістам, не мало жодного зв 'язку з екстремізмом. Навпаки, вони відстоювали цінності, які у ЄС сприймаються саме як демократичні. І поранені зі Львова та Івано-Франківська були найкращим контраргументом цієї позиції Росії.

Утім, засноване нами об'єднання не має нічого спільного з політикою. Його мета - надавати допомогу політичним біженцям, постраждалим внаслідок війни та цивільним жертвам з України. При цьому визнається державна територія України, зафіксована станом на 1 січня 2014 року.

Активісти Майдану зустрічаються з депутатами і президентом Бундестагу Норбертом ЛаммертомФото: Michael Heidrich

Це означає, що об'єднання могло надати допомогу і пораненим під час сутичок у Києві співробітникам міліції, і надасть її усім, незалежно від політичних поглядів?

Я нічого не виключаю і відверто кажу, що ми не будемо розпитувати людей про їхні політичні переконання. Ми питатимемо лікарів, наскільки серйозними є поранення, чи буде країна в змозі надати відповідну допомогу. Визнаю, що коли йшлося про поранених з Майдану, то віддавалась преференція саме демонстрантам з мітингів проти Януковича, адже тоді саме вони не могли скористатись допомогою у державних медичних закладах, оскільки мали обґрунтовані побоювання щодо наслідків.

Чи маєте Ви свої політичні прогнози щодо українсько-російського конфлікту?

Я вражений тим, наскільки "гра мускулами" Росії вплинула на свідомість українців. Я бачив, скільки демонстрацій за єдність і цілісність країни відбулось у різних містах України. Водночас налаштованість Путіна на експансію, вочевидь, дуже стійка, оскільки його підтримує велика частина росіян. На жаль, у Росії, на відміну від Німеччини, не відбулось подолання минулого. І якщо тамтешня громадськість підтримує такі дії, то я побоююсь, що це не віщує нічого доброго.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW