Deutsche Welle: Проросійські сепаратисти на Сході України не хочуть переносити так званий "референдум", оголошений ними на неділю, 11 травня. Тим часом навіть російський президент Володимир Путін висловився принаймні за його перенесення. Чому сепаратисти усе одно збираються його проводити?

Ґунтер Крихбаум: Володимир Путін не може приборкати джина, якого він сам випустив із пляшки. Тим не менш, Москва усе ще має у своїх руках важелі впливу на ситуацію. Москва може, як і раніше, якнайшвидше зупинити конфлікт. Адже російська машина пропаганди працює далі, тоді як Путін мав би всі можливості її зупинити. Можливо, якраз ця заява щодо небажання підтримувати "референдум" і є частиною цієї пропаганди.

Тобто Ви вбачаєте у висловлюваннях Путіна частину великого плану, який має зовсім іншу ціль?

Я у будь-якому разі думаю, що це не зовсім невчасно для Путіна. Та оцінити все це ми зможемо тільки тоді, коли матимемо результати цієї історії. Іще один момент - те, що Путін буцімто може сьогодні без проблем погодитися на проводження женевських перемовин. Тут же він каже, що має для такої згоди умову, а саме, участь сепаратистів за столом переговорів. Але ж у Східній Україні немає ніякої самопроголошеної республіки, як немає й жодного самопроголошеного мера. Натомість є бойовики, ополченці, сепаратисти, і вони не підходять на роль чесних і прозорих переговірників.

Які можливості взагалі є у сепаратистів для проведення цього нелегального "референдуму"?

У них їх немає. Цей "референдум" вже у своєму корені не має жодної демократичної легітимності. Аби взагалі проводити якийсь референдум, потрібне рішення суверена. Себто це можуть визначати лише ті, хто несе відповідальність, отриману внаслідок вільних виборів. Та в цьому ж випадку одні просто вирвали владу з рук інших і перетягнули її на себе. І навіть з точки зору логістики для референдуму немає жодних умов.

Вибори й голосування мають відповідати певним демократичним стандартам. Для цього потрібно вести реєстр виборців, не повинно бути жодного впливу на рішення виборців - усього цього в даному випадку немає. Урешті-решт, і в цьому випадку діє українська Конституція. Референдуми, згідно з нею, можуть проводитися лише тоді, коли вони проходять на загальнонаціональному рівні.

Водночас у Криму так званий "референдум" таки відбувся, що принесло за собою явні наслідки. Чи вірите Ви, що голосування у неділю все ж відбудеться?

Це буде шоу. Росія має викрити це і представити тим, чим воно є, а саме - спробою путчу. Це неприйнятно, жоден суб’єкт міжнародного права не може такого схвалювати, у тому числі, Росія.

Однак "референдум" може показати, що люди схиляються не до Росії, а до Заходу. Це цілком можна собі уявити, адже структура населення на Сході України зовсім інша, аніж у Криму. Чи міг би цей "референдум" призвести до того, що ситуація заспокоїться?

Це могло би трапитися лише в тому разі, якби відбувся дійсно дієвий референдум, який би був організований за правилами. Але цим тут навіть і не пахне. Водночас правильним є зауваження щодо того, що більшість людей, у тому числі у Східній Україні, думає інакше.

Ми як європейський комітет Бундестагу ще два тижні тому відвідали Київ та Донецьк. Нам вдалося скласти власне враження про ситуацію на Сході України, і ми зв’язувалися там із одним серйозним інститутом досліджень громадської думки. Переважна більшість населення хоче збереження єдності України. Але такі голосування, як "референдум" найближчої неділі, не є вільними від тиску та впливів. Тому цьому "референдумові" не вистачає демократичної легітимації.