DW: Пане Свєнцицький, польський Сейм нині ратифікував угоду про асоціацію України з ЄС. Символічно - це сталося рівно за рік після того, як втеклий президент Янукович не підписав угоду у Вільнюсі. Але за нових реалій, чи готова Польща і надалі виконувати роль "адвоката" України у Європі?

Марцін Свєнцицький: Так, думаю, що Польща і надалі буде "адвокатом" України. Маршалок Сейму Радослав Сікорський вже підписав документ і вислав його президенту на підписання. Запланована і зустріч між новими прем'єрами (Польщі та України - Прим. Ред.), а ще офіційний візит президента Коморовського та Порошенка. Я особисто консультую український уряд у питанні реформи місцевого самоврядування, яку буде продовжено, адже вона прописана в коаліційній угоді українського уряду. Тому Польща дуже відкрита і всіляко підтримуватиме українські реформи на шляху зближення з ЄС.

Власне, Ви згадали про реформи. Зараз, коли минуло вже 9 місяців після зміни влади в Україні, чути перші голоси незадоволення буксуванням і повільністю реформ. Мовляв, і нова влада не схильна їх активно впроваджувати...

Іде війна з Росією, є й власні сепаратисти. Але попри все, реформи необхідно робити. Попередня Верховна Рада не була налаштована на реформи. Було декілька законів, які пролежали, але так і не були ухвалені. Маю надію, що нова Верховна Рада і новий уряд разом з президентом Порошенком взаємодіятимуть, що пришвидшить ці реформи. Крім того, зараз зовсім інші настрої у суспільстві. Деякі люди з Майдану увійшли до нового складу парламенту. І вони тепер тихо не чекатимуть, доки влада займеться реформами. Така помилка сталася після першого Майдану в 2004-му році. Зараз, люди які були на Майдані, самі в Раді й пильнуватимуть, щоби влада впроваджували ці реформи.

Російські контрсанкції досить боляче вдарили по польських фермерах. Вони вже виходили з демонстраціями. На які жертви, на Вашу думку, Польща готова йти у підтримці України?

Ті, хто має конкретні втрати мусять отримати компенсації. Але у тривалій перспективі важливіше те, щоби Україна не стала країною біди, бідності і корупції, а стала б країною, яка керується європейськими цінностями, є цивілізованою, яка має врегульований ринок, і є добрим торговельним партнером. Тому нам важливо, щоби все це було втілено у життя, щоби Україна не перетворилася на руїну, так як Росія зробила на Добнасі та в Криму. Саме цього ми і не хочемо допустити.

Польща та Литва єдині у своєму баченні російської загрози. Натомість від лідерів Чехії, Угорщини та Словаччини чути й інші сентименти. Чи можна говорити про те, що країни Центральної Європи розійшлися сьогодні у позиціях щодо української кризи, щодо відносин з Москвою?

Малі країни мають різне бачення цих загроз. Кожен має право на свій погляд, але ми бачимо велику загрозу від Росії. Передусім ця загроза полягає в дестабілізації України. Ми не хочемо перетворення цілої України на Донбас і Крим, і знаємо як багато принесла європейська інтеграція Польщі. Тому нам важливо, щоби Україна скористалася нормами і засадами європейського ринку, щоби стала вільною від корупції країною. Саме тому нас непокоїть ця російська агресія і дестабілізація України, яка не має жодного виправдання. І я сподіваюся, що керівництво Чехії та Угорщини зрештою це зрозуміє.

Довідка: Марцін Свєнцицький - польський політик та економіст, депутат Сейму від партії "Громадянська платформа". У минулому - міський голова Варшави та міністр в уряді Тадеуша Мазовецького. У квітні Свєнцицький очолив групу експертів з місцевого самоврядування, яка на прохання Києва допомагатиме українським спеціалістам у розробці змін до законодавства та реалізації реформ.