Напівзбудована вежа з деревини нині вже 60 метрів заввишки. Завдяки їй інженери з Timber Tower хочуть здійснити революцію у світі вітроенергетики. З першого погляду розпізнати, що вежу споруджено з дерева, складно, адже у неї світло-сіра зовнішня частина, виконана з пластику. Ця зовнішня оболонка «захищає» її від зовнішнього впливу, пояснює Гольґер Ґібель, керівник компанії Timber Tower GmbH. Всередині ж конструкція складається з вмонтованих ялицевих пластин.

Переваги є

Висота вежі, за планами, має становити сто метрів. Диво-споруда повністю складатиметься з дерева, за винятком генератора потужністю 1,5 мегаватт, а також гвинтів. Згідно з бізнес-планом, фірма продасть збудовану вежу іншій компанії, яка туди інсталює турбіну, і вже готову до використання вітряну електростанцію продасть її майбутньому власнику.

Сталева вежа не може бути вищою за 110 метрів. Причина проста: діаметр її підніжжя обмежується 4,20 метра. Інакше під час транспортування вона не проходитиме під мостами на автобанах. Але вежа з дерева таких труднощів не спричиняє, адже її повністю монтують вже на місці призначення. Тому транспортування її компонентів, як запевняє Гольґер Ґібель, значно простіша справа, адже не потрібно перевозити автобаном величезні вантажі.

Амбітні плани

На стадії планування вже перебуває наступний проект – ще одна 140-метрова дерев'яна вежа поблизу Ганновера. Ця гігантська конструкція, як очікується, продукуватиме на 30-40 відсотків більше електроенергії, ніж звичні установки. Водночас у виробництві вежа з дерева обходиться на десять-двадцять відсотків дешевше, ніж аналогічна конструкція зі сталі. Мета - вийти на ціну 5 центів за кіловатгодину вітряної електроенергії, що майже дорівнює вартості «атомного» струму.

Ці всі аргументи переконали головного інвестора Едвіна Коля, котрий заробляє свої гроші переважно на фармацевтичному імпорті. Йому належить частка у 80% у Timber Tower. Бізнесмен запевняє, що вирішальним для ухвалення рішення про підтримку цього проекту стали міркування про збереження довкілля. «Ми хочемо за допомогою використання деревини з лісів регіону продемонструвати, що електроенергія, яку тут вироблятимуть, буде справді «зеленим струмом». Натомість для сталевих веж, за його словами, трапляється так, що вугілля для виробництва металу завозять з Австралії. Саму сталь виплавляють в Індії, а потім транспортують до Європи, де з неї виготовляють вежі для «вітряків». Це не має сенсу, переконаний Едвін Коль.

Про якісь показники обороту підприємство-новачок з Ганновера поки що не говорить. Але в будівельників веж великі плани: споруджувати на рік близько 30 тисяч веж для вітряних електростанцій у всьому світі. Тисяча з них упродовж найближчих років мають збудувати з дерева.