Усю ніч депутати Верховної Ради провели у сесійній залі, розподіляючи доходи та видатки в кошторисі України на наступний рік, і під ранок, 23 листопада, такипідтримали проект державного бюджету на 2019 рік у другому читанні та в цілому. За  це проголосували 240 народних обранців за необхідного мінімуму в 226 голосів. Представляючи документ парламентарям, міністр фінансів Оксана Маркарова наголосила, що бюджет є реалістичним і збалансованим, всі його видатки підкріплені доходами, дефіцит не перевищує дозволеного, а боргове навантаження зменшується. "Основним викликом під час доопрацювання документу до другого читання було зберегти цей баланс", - каже Маркарова. Однак чи вдалося це уряду? Адже у депутатів до другого читання з’явилося чимало забаганок, враховуючи, що в наступному році  в Україні будуть і парламентські президентські вибори.

Бюджет розбудови країни?

Міністр фінансів констатує, що в результаті роботи з профільними комітетами до другого читання доходи бюджету було збільшено майже на 18 мільярдів гривень, водночас на відповідну суму збільшили видатки на пріоритетні напрямки соціальної і економічної сфери. Очікується, що доходи бюджету в наступному році складуть 1,019 трильйона гривень , а видатки -  1,112 трильйона гривень. Дефіцит бюджету буде на рівні 90 мільярдів гривень. У пріоритеті - оборона й безпека. Зокрема, прем'єр-міністр Володимир Гройсман зазначив, що на безпеку й оборону виділено рекордну суму - більше 210 мільярдів гривень. За його словами, мінімальна зарплата військовим буде підвищена з семи до 10 тисяч гривень.

Водночас в уряді запевняють, що кошторис на 2019 рік - це бюджет розбудови України, оскільки значні видатки передбачено на продовження реформ освіти, охорони здоров'я та децентралізації. Крім того, більше грошей виділяється  на соціальні виплати.

Передвиборче перетягування ковдри

Саме соціальні видатки будуть козирем представників влади перед виборами, вважає голова Комітету виборців України (КВУ) Олексій Кошель. Він наголосив, що перед виборами уряд та депутати не могли собі дозволити проігнорувати "покращення" й соціальну допомогу: зокрема, обсяг мінімальної заробітної плати збільшиться до 4173 гривень, а прожитковий мінімум зростатиме поступово, і з 1 грудня наступного року він становитиме 2027 гривень. "У бюджеті також передбачено збільшення пенсій. Воно гаситиме незадоволення людей підняттям цін на комунальні послуги й безперечно це додасть плюсів для провладних політичних партій і провладних кандидатів", - вважає Кошель.

На думку голови КВУ, депутати й цього разу під час голосування в другому читанні таки пролобіювали у бюджеті свої інтереси на вибори. Як повідомляв раніше український прем'єр, фінансування Державного фонду регіонального розвитку в 2019 році буде збільшено до дев'яти мільярдів гривень. Для порівняння: 2018 року на цей фонд було виділено шість мільярдів, а в 2017 - 3,5 мільярда гривень.

"Це так звані політичні субвенції - гроші на соціально-економічний розвиток регіонів, - каже Кошель. - Ці статті бюджету використовують як механізми підтримки депутатів-мажоритарників. Кошти направляють на програми ремонту шкіл, дитсадків, лавочок. Це дає можливість депутатам перерізати стрічки, піаритися в на цьому в регіонах". Голова КВУ криткує, що розподіл коштів у цьому фонді відбувається надзвичайно непрозоро й політично. Щоправда, зауважує далі Кошель, на фінансування цього фонду щороку депутати вибивають якісь залишки коштів з бюджету, однак перед виборами "апетити"депутатів і відповідно суми зростають, що підтвердив і нинішній бюджет.

Окрім цього, в бюджеті на 2019 рік народні обранці передбачили виділення 1 мільярду гривень на спеціальний "Фонд Президента України", з якого фінансуватимуть освітні та наукові програми для молоді, а міністерству молоді й спорту України виділили додатково близько 200 мільйонів на спортмайданчики та організацію спортивних свят.

МВФ допоміг триматися рамок

Водночас бюджет 2019, навіть попри майбутні вибори, виявився достатньо виваженим, вважає заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко. На її думку, це пов'язано з тим, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) дуже наполегливо й прискіпливо контролював "передвиборчі апетити" українських політиків у розподіленні видатків бюджету. Ухвалення  реалістичного збалансованого бюджету було однією з вимог Міжнародного валютного фонду, аби Україна отримала черговий транш від МВФ. Цього разу проігнорувати вимоги фонду було складно, оскільки в наступному році Україні доведеться віддавати борги за зовнішніми запозиченнями. "Це дуже стриманий бюджет, написаний під МВФ. Цього року немає штучного роздування, показники доходів більш-менш реалістичні, розраховані на реалістичному ВВП. Під тиском МВФ вдалося затвердити бюджет за реальними, а не надуманими доходами", - каже Репко.

Як повідомив раніше в одному зі своїх інтерв'ю прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, загалом видатки з обслуговування та погашення державного зовнішнього боргу у 2019 році становитимуть 417 мільярдів гривень, тобто – третю частину бюджету. Якщо ж Україна отримає транш МВФ, то їй  буде простіше, оскільки відкриється доступ до інших інституційних кредиторів та буде дешевше виходити на ринок єврооблігацій, щоб рефінансувати накопичений борг. Напевне ризики боргових зобов'язань і перевагу співпраці з МВФ усвідомили і урядовці, і депутати. Торги за видатки хоча й тривали всю ніч, явних популістських обіцянок у бюджеті на 2019 рік не з'явилося, прокоментувала заступниця директора Центру економічної стратегії. "Нікому не хочеться у передвиборчий рік отримати звинувачення щодо дефолту й девальвації гривні. Борги і суворі обмеження МВФ допомогли Україні у виборчій рік триматися більш-менш у рамках",-   вважає економістка Марія Репко.