Дати новий поштовх виробництву українського кіно може створення в Україні спеціального державного фонду підтримки кінематографії, який би щорічно отримував з держбюджету не менше 0,2 відсотка видатків загального фонду. У цифрах 2016 року розмір таких надходжень складав би понад 1,2 мільярда гривень, що майже у п'ять разів перевищує запланований у затвердженому бюджеті обсяг фінансування програм Держкіно з підтримки кіновиробництва.

Кіно і лотерея

Поки що створення такого фонду - лише плани, закладені в законопроекті, прийнятому наприкінці січня Верховною Радою в першому читанні. Та якщо документ буде прийнято, на дотації від держави у розмірі до 80 відсотків від загального бюджету зможуть претендувати автори ігрового чи анімаційного кіно, до 50 відсотків - виробники телефільмів та телесеріалів.

Поповнюватись фонд має не лише за рахунок продажів прав на вироблені за участю держфінасування фільми, а також завдяки надходженням від проведення державних лотерей. Відповідний законопроект став свого роду компромісом між двома, зареєстрованими в Раді ще у вересні 2015 року. Перший був розроблений комітетом з питань культури і духовності на чолі з Миколою Княжицьким (“Народний фронт”). Другий - Державним агентством України з питань кіно спільно з медіа-групами StarLightMedia (телеканали ICTV, СТБ, “Новий” та інші), "1+1 Медіа" (телеканали “1+1”, “2+2”, ТЕТ та інші) та продакшен-групою Film.ua.

Згідно із законопроектом, претенденти на державну допомогу муситимуть відповідати так званим критеріям національного фільму. Визначати це буде тест, у якому бали надаються зокрема за наявність у членів знімальної групи українського громадянства, а також розміщення в Україні знімальних студій та студій монтажу. Окрім того, більшість діалогів у національних фільмах мають вестися українською мовою.

Вдесятеро більша частка українського кіно в прокаті

Результатом такої підтримки, як запевняють автори законопроекту, має стати збільшення частки вітчизняних фільмів в кінопрокаті з нинішніх 2,5 відсотка до 25 відсотків. Окрім цього планується також запровадити квотування трансляції національних фільмів в ефірі українських телеканалів. До 2021 року під них має відводитися не менше 15 відсотків ефірного часу, після - не менше 30 відсотків, передбачає законопроект.

Отримати дотації з фонду зможуть і виробники іноземних фільмів, знятих в Україні. Їхні автори, передусім з ЄС, в разі ухвалення законопроекту зможуть претендувати на компенсацію до 25 відсотків коштів, витрачених на зйомки. “У Хорватії, яка активно впроваджує державну програму підтримки галузі кіно, уже відбулися зйомки багатьох серіалів, зокрема американського "Гра престолів”. Запровадивши цей механізм ми, зможемо завести в країну іноземних виробників, витрати яких у найближчі п'ять років становитимуть майже 2,5 мільярди гривень”,-- пояснює одна з авторів ініціативи, депутатка Олена Кондратюк (“Батьківщина”).

Шанс для кіномитців

Рішення про надання держфінансування тому чи іншому фільму, згідно з документом, буде приймати Рада з державної підтримки кінематографії у кількості. Більшість місць у ній мають отримати не чиновники, а представники галузі. На думку опитаних DW учасників кіноринку, така норма дозволить мінімізувати ризик корупції під час розподілу коштів і спрямувати їх на підтримку робіт високої художньої якості.

Українські кіномитці в цілому позитивно сприйняли нову ініціативу депутатів. “Без фонду підтримки ми не зрушимо справу з цієї мертвої точки, не почнемо знімати кіно у кількості, необхідній для того, щоб ринок "закрутився". Однак я сприймав би запропоновані дотації як тимчасову міру - на найближчі 3-5 років", - каже віце-президент асоціації продюсерів України, член Українського оскарівського комітету Дмитро Колесніков. Потім кіновиробників, за його словами, варто привчати до того, що гроші, взяті на зйомки, слід повертати. "Це привчає врешті-решт до відповідальності”, - говорить він.

Боротьба з піратством як інструмент цензури?

Окрім норм, спрямованих на фінансову підтримку кіновиробників, законопроект містить цілий комплекс заходів боротьби з піратством в інтернеті. У разі ухвалення документа у власників інтелектуальних прав на той чи інший контент з’явиться право вимагати від сайтів, на яких він розміщений, видалення його протягом доби. Якщо сконтактувати з власником такого інтернет-ресурсу не вдасться, доступ до нього, згідно з законопроектом, муситиме заблокувати навіть хостінг-провайдер - за вимогою правовласника та без рішення суду.

Ця норма законопроекту наразилася на гучну критику представників української інтернет-галузі. На думку заступника голови правління інтернет-ассоціації України Тетяни Попової, такі норми можуть бути використані для блокування будь-якого ресурсу в інтернеті. “Фактично будь-який користувач зможе заблокувати будь-який інтернет-сайт, адже надавати підтвердження авторських прав на контент закон не зобов'язує”,- пояснює вона. З нею погоджується і голова парламентського комітету з питань інформатизації і зв'язку Олександр Данченко (“Самопоміч”). “Ми наполягали на виключенні цієї норми, адже вона покладає на операторів відповідальність за інформацію, що передається у мережі, а це суперечить європейським нормам. Будемо намагатись виправити законопроект до другого читання”, - каже він.