Після тривалих переговорів Україні таки вдалося домовитися з тимчасовим комітетом приватних кредиторів на чолі з Franklin Templeton з приводу реструктуризації державного боргу. Найбільші тримачі українських облігацій на чолі з американським фондом Franklin Templeton погодилися списати Україні 20 відсотків номінальної вартості єврооблігацій, зменшивши таким чином борг Києва міжнародним приватним кредиторам на 3,8 мільярда доларів США - до 15,5 мільярдів. У свою чергу український уряд погодився на підвищення середньозваженої купонної ставки за цінними паперами до 7,75 відсотка річних з нинішніх 7,22 відсотка, а погашення єврооблігацій з термінами у 2015-2023 роках буде відстрочено на чотири роки - до 2019-2027 року.

Російське питання

На позачерговому засіданні уряду в четвер, 27 серпня, присвяченому питанню реструктуризації боргу, прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк одразу вдався до гучних заяв. "Очікуваний нашими ворогами дефолт не відбудеться", - заявив він, коментуючи угоду з кредиторами. Однак багато українських аналітиків не такі оптимістичні. Вони вказують на те, що через реструктиризацію кредитних зобовязань Україна повністю уникла технічного дефолту лише на кілька місяців. І вже ближче до грудня загроза дефолту знову може нависнути над Україною, адже наприкінці року українська сторона має погасити єврооблігації, якими володіє Росія. Їхній загальний номінал становить 3 мільярди доларів, брати участь у реструктуризації боргу Москва відмовилася. При цьому в Києві погрожують: "Уряд України офіційно заявляє, що Росія не отримає за жодних обставин кращих умов, ніж отримали інші кредитори. Або приймаєте наші умови, або кращих не отримаєте".

Голова комітету економістів України Андрій Новак не виключає, що Україна може в односторонньому порядку застосувати мораторій на виплату за облігаціями і відмовитися платити Росії - приміром, до повного виведення її військ з Донбасу та Криму. "Адже зараз віддавати борги Росії це - фінансувати війну проти самих себе", - зазначає він і нагадує, що Кабмін має право на застосування такого мораторію відповідно до закону, який ще у травні прийняв український парламент.

Разом з тим, українській стороні радять шукати альтернативного шляху поводження із виплатами за російським боргом. "Борги треба платити, аби тримати позитивний інвестиційний імідж. Інша справа, що треба шукати механізми, як маневрувати у російському питанні", - каже експерт аналітичного центру Da Vinci AG Анатолій Баронін. Одним з варіантів могло б стати списання боргу Москві через міжнародні судові рішення за позовами Києва щодо анексії Криму та агресії на Донбасі, каже експерт.

Позитивний сигнал для інвесторів

І урядовці, і експерти переконані, що попри все нинішня реструктуризація держборгу - це позитивний сигнал для міжнародних інвесторів, який позитивно позначиться на міжнародному інвестиційному іміджі України. Окрім цього тепер Україна зможе продовжити співпрацю з Міжнародним валютним фондом, який для цього і вимагав від української сторони домогтися рестуктуризації боргів ."Це сигнал для інвесторів, що економіка України стабілізована, сюди можна вкладати гроші", - каже Баронін. Він називає переговори щодо списання боргу успішними, хоча українська сторона отримала від кридиторів тільки половину того, що просила.

Натомість дехто вже критикує урядових переговірників за занижені амбіції. "Це найменше з того, що Україна могла отримати у цьому випадку. У 1991 році Польщі списали 50 відсотків боргу лише для того, щоб підтримати перехід їхньої економіки на ринкові умови, а у нас війна і анексія з боку Росії. Треба було з самого початку просити списання 75 відсотків боргу, тоді б ми отримали прийнятні умови", - вважає Андрій Новак. Він впевнений, що уряд втратив слушний момент для вигідної Україні реструктуризації її боргових зобовязань, який був навесні 2014 року, коли через анексію Криму та агресію Росії на Донбасі українське питання було на порядку денному всіх міжнадних організацій.

Інвестувати чи "проїдати"?

Разом з тим експерти вказують на те, що те , що отримала українська сторона - це нормальні умови для старту реанімації економіки. Натомість уряд вирішим вкладати заощаджені кошти від реструктуризації боргу в підвищення соціальних стандартів. "Зараз ми разом з міністром фінансів і президентом країни працюємо над тим, щоб частина зі списаних і зекономлених коштів пішла на підвищення соціальних стандартів. І про це рішення буде оголошено окремо", - сказав Арсеній Яценюк, додавши, що робота над відповідними змінами до закону про держбюджет на 2015 рік вже ведеться.

Старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Ангела Бочі переконана, що таким чином зекономлені гроші вчергове "проїдять". "Спрямувати кошти на підвищення мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму - це популізм, аби задобрити виборців перед місцевими виборами. Ці гроші просто всі проїдять, хоча можна було пустити на розвиток чи капіталовкладення", - вважає Бочі. Водночас у Комітеті економістів України наголошують, що спрямування коштів на підвищення соціальних стандартів виправдане, оскільки це стимулюватиме внутрішній попит, який позитивно вплине на економіку країни.